Архив автора: Виктория

Право быть собой

Жить аутентично — это значит быть собой и жить согласно своей внутренней истине, своим внутренним желаниям и ценностям, жить в согласии с собой подлинным, тогда получится жить свою, по-настоящему свою жизнь, в которой человек будет счастлив.

Право быть собой человек получает по факту рождения, но в процессе социализации мы утрачиваем это право. Мы живем, внутренне советуясь и равняясь на кого-то другого/других, мы не советуемся с собой, мы даже забыли как это делается. Мы разучились быть собой, мы боимся осуждения, боимся себя. Таким «нами» очень удобно управлять, манипулировать, и такие манипуляторы находятся достаточно быстро и с удовольствием пользуют наши таланты, наше время, наше внимание, нашу жизнь. Вернуться к себе, научиться слышать себя, научиться доверять себе и верить в себя, то есть вернуть себе право быть собой — это главное условие для обретения той внутренней опоры, которая дает возможность противостоять социальному давлению и манипуляциям, дает смелость желать и достигать желаемого, дает свободу творить и свободу любить. Читать далее

Тело, отношения, секс

Обычно мы не «находимся» в теле, то есть не присутствуем вниманием, не осознаем себя в своем теле и не чувствуем своего тела, за исключением тех моментов, когда оно нам сигналит болью. Такова особенность нашей культуры, которая делает акцент на работе сознания. Благодаря этой ценности, ценности развитого сознания, интеллекта, мы получили невиданный ранее технический прогресс, развитие науки, и это великолепно! Но по дороге к новым технологиям мы потеряли тело и таким образом потеряли целостность. Теперь перед нами стоит задача вернуть себе свое тело как важную часть себя, чтобы быть целыми. Читать далее

Внутренний тиран. Откуда берется «не моя жизнь» и как это исправить

Отрывки из дневника клиента

Я обнаружила, что определила себе место «под плинтусом». Жертвенная, самоотверженная, верная, готовая на всё, покорная, послушная. Ужас. Мне неловко когда за меня платят, что-то ради меня делают. Легко поддаюсь на манипуляции «а что сделала ты?», «много хочешь». Читать далее

Женская сексуальность

Чтобы свести с ума своего избранника, нужно самой нырнуть с головой в состояние сексуальной неги и не утонуть в нем, а управлять этим состоянием, быть в нем, быть им и быть над ним, быть владычицей и душой этой бездны, имя которой «сексуальное наслаждение». Читать далее

El informe sobre “Creación de las relaciones resonantes entre terapeutas y clientes en la terapia existencial”

dsc_9093

IV conferencia científico-práctica con la participación internacional “Los problemas actuales en la psicología y psicoterapia existencial moderna”. 23 – 24 de noviembre de 2016, Odessa, Ucrania

¿Qué son las relaciones resonantes con otras personas?
Eso es cuando te conviertes en esa otra persona, pero no te involucras completamente en su estado, sino al mismo tiempo te quedas tú mismo: eso da permiso guardar la razón.

Las relaciones resonantes permiten percibir el mundo interno de otra persona exactamente con la conservación de los matices emocionales y semánticos, favorecen al desarrollo de la competencia en la comunicación y aseguran la creación de las relaciónes más profundos e íntimos. Читать далее

Доклад «Создание резонансных отношений между терапевтом и клиентом в экзистенциальной терапии»

dsc_9093

IV научно–практическая конференция с международным участием «Актуальные проблемы современной экзистенциальной психологии и психотерапии» 23-24 ноября 2016, Одесса

Доклад «Создание резонансных отношений между терапевтом и клиентом в экзистенциальной терапии»

Что такое резонансные отношения с другим человеком? Ты как будто становишься этим другим, но вовлекаешься в его состояние не полностью, а оставаясь и собой также: это дает возможность сохранять разумность.

Резонансные отношения позволяют воспринимать внутренний мир другого точно с сохранением эмоциональных и смысловых оттенков, способствуют повышению продуктивности деятельности, развитию компетентности в общении, обеспечивают создание более глубоких и личных отношений.
Читать далее

Доклад «Аспекты психологической зрелости»


Аспекты психологической зрелости личности клиента в экзистенциальном лайф-коучинге. Доклад на третьей научно–практической конференции «Актуальные проблемы современной экзистенциальной психологии и психотерапии» г.Одесса, 25-26.11.2015
Формирование психологической зрелости личности клиента в экзистенциальном недирективном лайф-коучинге Читать далее

Мастер-класс «Изменение отношения клиента к базовым экзистенциальным данностям как способ личностного роста и формирования психологической зрелости»

Третья научно–практическая конференция АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОЙ ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНОЙ ПСИХОЛОГИИ И ПСИХОТЕРАПИИ
г. Одесса 25-26.11.2015г. Метод ««Ребенок-Родитель-Взрослый в отношении базовых экзистенциальных данностей»»



Метод ««Ребенок-Родитель-Взрослый в отношении базовых экзистенциальных данностей»»
Исследование проявлений эго-состояний Ребенок-Родитель-Взрослый в отношении базовых экзистенциальных данностей свобода-ответственность, жизнь-смерть, изоляция-слияние (сопричастность), смысл (осмысленность)-бессмысленность.
Общая схема. Берем первую пару базовых экзистенциальных данностей и рассматриваем отношение к ней каждой из ролей Ребенок-Родитель-Взрослый. Делаем выводы. Затем берем вторую пару, и так далее. В конце делаем общие выводы.
Свобода — ответственность.
Ребенок. Свобода: __________. Ответственность: __________.
Родитель. Свобода: __________. Ответственность: __________.
Взрослый. Свобода: __________. Ответственность: __________.
Вывод: ________.
Жизнь — смерть.
Ребенок. Жизнь: __________. Смерть: __________.
Родитель. Жизнь: __________. Смерть: __________.
Взрослый. Жизнь: __________. Смерть: __________.
Вывод: ________.
Изоляция — слияние (сопричастность).
Ребенок. Изоляция: __________. Слияние: __________.
Родитель. Изоляция: __________. Слияние: __________.
Взрослый. Изоляция: __________. Слияние: __________.
Вывод: ________.
Смысл (осмысленность) — бессмысленность.
Ребенок. Смысл: __________. Бессмысленность: __________.
Родитель. Смысл: __________. Бессмысленность: __________.
Взрослый. Смысл: __________. Бессмысленность: __________.
Вывод: ________.
В этом методе используется разработанная Ирвином Яломом (Yalom, 1980) экзистенциальная концепция, в которой он постулировал четыре «данности»: смерть, свобода, изоляция и осмысленность, эта концепция применяется к эго-состояниям Ребенок-Родитель-Взрослый из модели трансактного анализа Эрика Берна.

Existential non-prescriptive life-coaching

DSC_7764
Table of Contents
I. General model of existential non-prescriptive life coaching
Introduction. Definition.
Basic principles of methodology.
Goals and objectives.
Distinctive features.
The program of non-prescriptive existential life-coaching
II. Description of the second stage of «Creative self-realization». The «Master of
inspiration» method
The first direction — the development of subjectivity
The second direction — the development of integrity
The third direction — the development of authenticity
III. Examples of practical methods and techniques
An example of the first phase of the program
IV. The third stage of study «Aspects of psychological maturity of the individual»
Conclusions Bibliography

I. General model of existential non-prescriptive life-coaching
Introduction
I want to describe the people who work with me get serious results, who, simply put, is progressing rapidly, with pleasure and with maximum efficiency. It is those who are experiencing a kind of «vexation of spirit» whom «something is missing», even when everything seems to be there for happiness. When life is not something important, something important, which makes it valuable. Those who are dissatisfied with the quality of their lives, the lack of meaning in it, the lack of it himself. Those who would like to have a closer, deeper relationship with another man.
Relations with oneself. Peace with oneself. One who is in a state of existential crisis, existential yearning. Who cares about the existential questions: «Who am I and why am I here? And what can I do so that my life has become really mine?». And, of course, those who want to change something and are ready to work. Ready to leave the role of passive victims of circumstance and become master of one’s destiny. One who came to realize the necessity of the affirmation of one’s self-worth, to the need for inner freedom, making one’s own unique features and unique strategy of building one’s own life.
The idea of coaching was born in sports when it was necessary to prepare a person to achieve a result. Important for the development of coaching was the work of sports coach Timothy Galway, who created his own humanistic principles and a whole school of coaching with his disciple John Whitmore. Timothy Galway in 1974 published the book «The Inner Game of Tennis», which first described his vision of coaching. Since then coaching has long been used in management under the name of business coaching.
In life coaching it is important to study the client’s life as a whole in order to maintain balance and a harmonious combination of different spheres of life. The creator and founder of life coaching is considered to be Thomas J.Leonard. He is also considered one of the three founders of coaching. In 1998 the publishing house Amazon called Thomas the «father of personal coaching» or «life coaching».
Life coaching — a system of professional relations between an expert in the field of life coaching and the client, as expressed in the support and accompanying of a man until he has received the desired result in accordance with his request [ Wikipedia].
In our method the basic principles of life coaching also work: life coaching is the art of helping a person to achieve his goals and objectives through the awareness and realization of the potential of the person; the technology of life coaching focuses not on «teaching a man a single skill» but to develop the client’s «ability to learn» in the course of his life, to find creative solutions and answers to difficult situations in life, depending on his own internal resources and capabilities to achieve the best results. All that can be said also about existential life coaching.
The difference may be that existential life coaching aims not only to achieve (the desired result), but also to attain comprehension (understanding and experience) for a meaningful transformation and comprehension of the process of this transformation, understanding ourselves and the surrounding reality: «Not only a goal, but also a meaning». Likewise, there is the need for one’s own life experience as interesting and fulfilled, the feeling of pleasure from the creative process of one’s own life, that is, the pleasure is not only the result but the process itself.
And, of course, existential life coaching aims to develop the basic existential reality of one’s personal identity: inner freedom and personal responsibility, self-sufficiency, the ability to create something new, the ability to be in loneliness with comfort, psychological maturity, tolerance of uncertainty, acceptance of oneself and as a result of acceptance of another in all his otherness, the value of one’s own uniqueness and the uniqueness of another.
The value of life and acceptance of death. Aspirations to understanding and enjoyment of one’s own beginning of significance. Acceptance is not at a level consistent with the existence of shared values, but at the level of in-depth experience of these values as one’s own inner truth.
Existential life coaching is directed primarily to the fact that the person has learned to consciously carry out his existence. But non-prescriptive it is because a person can realize his existence only by his will and according to his own sense of inner truth, and non-legislative methods of work are the most conducive to this.
Thus, the existential life-coaching aims to ensure that people have learned to consciously carry out their existence — the existence of the subjectivity. A non-prescriptive existential life-coaching is because a person can realize their existence only by his will and according to his own sense of inner truth, and this contributes to the most non-prescriptive approach — a special relationship to the man, his unique inner world, which gives the opportunity to experience their own value. In addition, the establishment of relations in which this is possible — this is a very fruitful work, developing all participants of the proccess.
So, definition. Existential non-prescriptive life-coaching is a non-prescriptive method of helping clients to achieve the performance of their tasks and goals, creative implementation, finding existential meaning and fullness of life in the exercise of its existence, where the coach helps the self-formation of the personality of the client, following his client’s sense of truth. Thus the identity of the client is generated from within the client. The method allows one to form new strategies of behavior, which are the result of insight, or are determined by the result.

Basic principles of methodology:
1. The system approach. A person in his being in the world is considered as a system of relationships. There are three circles of relationship: 1 – with oneself, 2 – with another, 3 — with life. The first round of the relationship with oneself — it is an internal part of the system, which also has three spaces: the relationship with the body, with emotions, with consciousness, and most of the work focuses on the knowledge of these spaces, their acceptance and the ability to manage them. Man as a central part of this system, is committed to becoming a master of both its interior spaces, as well as its external; to become a master, able to recognize and regulate all these spaces according to his choice.
2. Integrity. The person then feels the fullness of life and the involvement in his own living being, when he is opened to his experiences at all levels, both body, and emotions and consciousness.
3. The self-formation of personality. Following his own inner sense of truth and beauty, a man comes to himself, and only he can know what he wants to be and what kind of life he wants to live. Thus the client’s identity is formed inside the client, and then he himself fully consciously creates for himself a life outside, his authentic inner truth.
4. Authenticity. Learning to listen to oneself and learning to build a life according to one’s inner truth that is to live authentically.
5. Creativity. It is a way to own a powerful resource, it is the very life energy, that healing power that lies within us as our own inexhaustible resource.
6. Energy. The principle of the search resource: «Without a buzz, there is no Life». In his choice of his own life to focus on the increase of energy that feels like joy, emotional lift, fun. Whence joy resounds, there lies life’s power.
7. Subjectivism. The development of self-awareness, self-reflection, self-transcendence, self-reliance, responsibility, i.e., the establishment of the Master, capable of controlling and wanting to manage his own resources – thus the subject or an author forms himself.
8. Uniqueness . Everyone eventually forms for himself his own technology to create his happy life
9. Love. Having met his own life, man becomes able to meet with the other as a subject, is able to enter into a resonance relationship, capable of deep emotional intimacy he becomes able to truly love. And then love makes him even more open, more humane and opens up the possibility of many sincere relations. Furthermore, as the ability to share the love of being with another person, it becomes a resource — it gives energy for development, raises to a new level, makes the loved one even more essential and in his life it becomes more essential.

Goals and objectives
1. Relationship with oneself. Harmonization of relations with oneself, the knowledge and acceptance of his inner world, the reduction of internal conflicts, self-credibility. Advanced self-perception, the formating of integrity. Formation of ability for creative self-expression and self-actualization. Formation of skills of self-control. The formation of psychological maturity.
2. Relationships with others. Understanding and acceptance of others. Development of empathy, skills of building resonant relationships and the ability to build successful interpersonal relationships.
3. Relationship with life. Formation of abilities to create their own authentic life according to one’s own conception.
4. Existential meaning. The formation and development of the qualities of the person that will lead to the attainment of «existential meaning», which feels like a «fullness of life», as the «real» life as performance and as a deep happiness. These qualities are: self-distancing and self-transcendence, freedom and responsibility, self-worth, meaningfulness, personality and existentiality (in the terminology of A. Alfried Längle).

Features of existential non-prescriptive life-coaching
1. Non-prescriptive life coaching directed not only to realize their potential, but also to detect the nature of that potential for the discovery of the source of their own energy, their resources and the ability to use this source. As well as the opening of the joy, the pleasure of realizing this potential. In this way, one can also attain to one’s own source of infinite power: the power of search and detection of growth it is accompanied by a (release) of energy, personal strength, and it feels like joy, sublime pleasure, creative fun, flying, etc. This is the energy that is essential for life. That is, the working principle of the method: «Without a buzz, no Life».
2. Non-prescriptive life-coaching aims to develop primarily existential qualities of the person: inner freedom and personal responsibility, the personality and existentiality, the ability to create new things, capacity «to be single» with comfort, psychological maturity, tolerance to uncertainty, acceptance of oneself and, as a result, acceptance of the different other, the value of one’s uniqueness and the uniqueness of the other. Also awareness of the value of life and acceptance of the fact of the finiteness of life. The quest for understanding and enjoyment of the development of its own semantic beginning. The personal and existential. The value of one’s own subjectivity and value of the right to be the subject of another.
3. The aim is the formation of the integrity of the person due to the expansion of perception to the level of physicality.
4. The system approach.
5. The special relationship with the client. The special relationship as a result of «Meetings» in Martin Buber’s «between»-state, where «Ego of the basic word «Ego» — «Thou», and not «Ego-Id» [6], meeting the living being with the living being, that is, the subject-subject relations, which contribute to the formation of subject-subject relationships of a client with other people.
6. As a result of such relations a transformation is produced not only with clients, but also with a coach . They are — one unit.

The program of non-prescriptive existential life-coaching
The training program is designed for one and a half years of work — 3 semesters, each semester 4 mini — sessions. Meeting once a week, the duration of the meetings is 1.5 hours. Practical tasks, evenly distributed by mini-sessions, become more complex and are fulfilled insofar as their implementation and development.
Semester I . Personal development course.
Goals and Objectives of the course:

A deeper understanding of themselves, their attitudes and unconscious scenarios, their desires and goals. Harmonization of relations with oneself, reduction in internal conflicts, self-credibility. Expanded perception of themselves. Formation of integrity.
Formation of skills to recognize and differentiate their bodily experiences and their emotions, to understand and manage them. The ability to hear yourselves and your body.
Fundamentals of self-regulation. The development of self-awareness and self-reflection.
Formation of appraisal of self-reliance. Acceptance of oneself, development of self-appraisal and personality. Formation of subjectivity.
Understanding others: their unconscious attitudes, motives and goals. Understanding and acceptance of others. Development of empathy, resonant relationship-building skills. Improving interpersonal relations. Improving their lives.
Practice
Techniques: «Fairy Tale», «Family History», «Table of relationship», «Table of objectives», «Contact with the body», «Language of sensations», «Trust in oneself», «I’m at home inside myself», «Training sociability», «Meeting I-Thou».
Tasks: development of techniques and received practical application ; diary and protocol training.
For self-study: educational materials and video workshops www.saga.od.ua
II semester. The course of creative self-realization.
Goals and Objectives of the course:

Disclosure of creativity, discovery and investigation of their own creative resources, development of the ability to create something new. The development of self-reliance, responsibility, i.e., the establishment of the Master, capable of managing and wanting to manage his resources.
Developing the ability of self-distancing and self-transcendence .
The skills of self-control. The concept of the mechanism of self-esteem and working with it. Formation of inner freedom. Formation of authenticity, the ability to line up the outer life according to one’s inner truth, that is to live authentically. Skills of authorship of one’s life.
Practice
Techniques: «The Master of inspiration», «List of impressions», «Express — method», «Fairy Tale» part 2 (My ideal future in 15 years), «Adoption of one’s advantages», «Comrade Sartre», «Sensitivity training», «Meeting I -Thou» part 2, training in «How to do trainings». Tasks: development of techniques and received practical application; diary and protocol training. For self-study: educational materials and video workshops www.saga.od.ua
III semester. The course «Aspects of the psychological maturity of the individual».
Goals and Objectives of the course: Formation of psychological maturity.

Changing attitudes to basic existential givens as a way of personal growth and formation of psychological maturity.
The formation and development of the personality traits that lead to the attainment of «existential meaning», which feels like a «fullness of life», as the «real» life as performance and as a deep happiness. These qualities are: self-distancing and self-transcendence, freedom and responsibility, self-worth, meaningful, personal and existential (in the terminology of A. Alfried Längle).
Development of the capacity for empathy, building of resonant relationship skills. Building successful interpersonal relationships.
Creating your life according to one’s own conception.
Practice
Technique: «The Tale. Part 3 (About the most beautiful person), «Training» meeting of I-Thou», «Four present questions», «Being alone as an adult», «Study of dependent relationships», «Research of manifestations of ego states of Child-Parent-Adult on basic existential givens», «The meeting I-Thou» part 3.
Tasks: development of techniques and received practical application; diary and protocol activities of meetings.
For self-study: Yalom I. Existential psychotherapy. Part III. Isolation; Kharash A. Psychology of loneliness; Berne, E. Transactional analysis in psychotherapy; Martin Buber, «I and Thou»; The Alfred Alfried Längle article «Is love happiness?»; educational materials and video workshops www.saga.od.ua.
The following is a detailed description of the second phase ( semesters) and an example of the first phase of the program «The course of personal development».

II. Creative self-realization. The «Master of inspiration» — technique.
The act of creativity is an integral part of human nature, an integral part of Being. When we create — we are existing, we are living, we are breathing deeply. [1]
Merab K. Mamardashvili wrote about the creativity of the writer in «Lectures on Proust»: «The text is something within which a person is born of this, that he creates the text» [8]. That is, doing the creativity, the man creates, produces primarily himself. Creator and creation — are one.
Creativity — a way to one’s authentic self.

Creativity contributes to the formation of Man in man. The formation of authenticity (in the creative process, I’m coming into my true nature, I meet with my own deepness), self-reflection (I understand what I do and what kind of results I’m getting), consciousness (I am aware of myself and my acts), selfdependence (I do it myself only and no one else can feel for me how beautiful and right it is), as well as inner freedom (without inner freedom it is impossible to create new things: when a man is hamstrung into the framework of what he has been taught, he can only repeat it, that is, copy it, and he needs to create a new inner freedom), confidence (to create the new, i.e. to go beyond the usual need to believe in oneself and the right to one’s own choice, the need to lean on oneself, on one’s own inner core).
And, as a consequence, creativity promotes the emergence of self-respect and stability in self-esteem, harmony with oneself, psychological well-being and life satisfaction. Although it is too dry, «satisfaction with life» — an inspiration of Life. Falling in love with Life.
Creativity — a way to own powerful resources, such as the power of motivation and vitality. Creation according to Nicolay A. Berdyaev has «power is of the growth of power in the world» [5] — it is the very life energy, is the healing power that lies within us as our own inexhaustible resource, you only need to learn how to use it. Creativity in any kind and in any form.
Life-creativity — the most exciting form of creativity.
Formation of skills of managing one’s creative resources — the purpose of the author’s technique of «Master of inspiration».
The technique of «Master of inspiration».
In this procedure, attention is focused on the development of personal qualities which are required for the ability to create, to create something new. There are:
1 — subjectivity, 2 — integrity, 3 — authenticity.
The first direction — the development of subjectivity
The development of subjectivity and existentiality.
«The subject — a being with consciousness and will, capacity for purposeful activity» (GSE), «Active self-conscious beginning of the spiritual life» (Wikipedia).
«Subjectivity — the ability to be a subject, to be the source of the activity, to be a cause» (Encyclopedia of Practical Psychology). But subjectivity means not only being the cause. Being the subject is also a perception of oneself as a subject to be treated as a subject: how to essentially live, think and feel, which is to be aware of oneself, and have the right to be oneself; and have a relation to the other as a subject.
Existence — this is the existence of the subject, a conscious existence, being the subject. Existence — to exist, from lat. Exsistentia, from the verb ex-sisto, ex-sistere — to act, to go, to discover oneself, to exist, to rise up, to show oneself, to become, to make oneself.
The authenticity of human existence is associated with human «determination, the ability to be out of one’s self», the ability to collect himself «from scattering and incoherence» and come to himself (M. Heidegger); «Recognizing and taking on one’s own authorship of the total unworthiness of one’s choices, decisions and personal responsibility» (Sartre) (History of Philosophy: Encyclopedia).
Without subjectivity there is no creativity, because the very act of creation requires the presence of a creator, one who creates — the Master, the one who is aware of the act – the Subject. Without existence there is no creativity and, I’m afraid, there is no existence without creativity. Because without creativity there is no sound of my existentially authentic life, the experience of the fullness of life and its meaningfulness.
By the word «creativity» in this case I mean the creation of something new in general, the process of construction and the ability to create. In this case, the creative process becomes an integral part of life and a private life becomes a creative act. In a natural way then life becomes both filled and full of meaning and hotly loved.
You are falling in love with this life because it’s your life, your life becomes an existential expression of your subjectivity, i.e. becomes a reflection of the unknown beauty that has always lived in the soul; it’s unrecognized because it’s unmanifested. And now it appears, is revealed to you like a flower; your inner fairy tale becomes a reality. And it comes through your own authentic Face, because you yourselves, the authentic you are manifesting in reality for yourselves and the world through this act of creativity.
The purpose of exercising this orientation: the development of self-awareness, self-reflection, self-transcendence, self-reliance, responsibility, i.e., the establishment of the Master, capable of controlling and wanting to manage his resources.
The Master — this is the «I», who is present, to whom are presented three spaces: the space of bodily sensations, the emotional and sensual space sector and the space of consciousness. He is their steward. If he does not exist, then life belongs to someone else, but not to me, and ultimately it is «empty, meaningless, not mine, in vain passes away, etc».
There are keys to happiness in the hands of the Master, from his own life, from freedom, from beauty. And these keys are called responsibility, understanding and awareness.
So it is the process of forming the Subject, the Author. Author of himself: how I want to be, the author of his own life: what kind of life I want to live. And when he does all this consciously, that is, realizes that it’s he, it’s his inner world, his range of expression, his life, which becomes that with which he fills it, when he realizes that he alone can know what he wants and how to do it and no one else will do it for him, then he is formed as a subject.
A Subject which consciously manages the processes of his internal and external life. He consciously rules and he with pleasure creates himself and his own life.
The second trend — the development of integrity
It exercises the techniques of the author’s «Language of sensations» [4].
The purpose of the exercises in this direction: to learn how to recognize and differentiate one’s bodily experiences and emotions, to understand them and manage them, to get an expanded, more holistic perception of oneself and self-understanding, to know its own depth and be yourselves.
I really like (and it fits my description of) the representations of Alfred Alfried Längle’s being, leading to integrity: «The word «healing» speaks for itself: it means «the obtaining of integrity». Such being, when I trust these basics, when I go into this dimension and «spread my wings», when my roots are immersed in this depth and life-giving moisture rises up to me — such being allows me to gain integrity.
Here is openness, permeability, free space, here I am free from myself and therefore free for myself, free for everything else, free to let the Whole affect myself and bow before Him. Bow before the Great around us and before the Deep in us» [7].
I suggest that in the «language of sensations»-technique: 1) to explore the inner experience of the individual, expanding the scope of awareness on the sensations of the body — the attention to bodily experiences, to the signals the body gives of a more complete picture and that results in a clear understanding of oeself and one’ss values, to effectively address problems and 2) by an act of consciousness to manipulate tactile sensations, to simulate feelings — is a variant of psychic self-regulation.
This technique I use to work with the creative resources for the research, discovery and development of these resources and in the psychotherapeutic process as a method of psychological self-regulation [4]. Understanding of the signals coming from your own body, your own awareness of bodily feelings is the basis on which attention is directed, and the activity which gives a real effect.
Simply speaking, the behavior programs, the settings are based in the body, they seem to «be registered» in the language of sensations in our flesh. And if you change the physical experiences – it turns off the program, the setting is changed! Not always, of course, in a precise time, but it changes. We must continue to work consciously to support new sensations and then the old installation loses strength and disappears.
Language of sensations — it’s easy. And we all know that. We just do not pay attention to it. This knowledge is always with us — the signals from our body. Every emotion is accompanied by bodily feelings (sensations). «Sensate quality» (as Merleau-Ponty) [9] — this is when I realize my condition not only at the level of consciousness (I think), but also on the level of feelings, emotions and sensations of the body, that is, holistically, in full, as an experience. Totally. Then I am totally included in life, in being.
The state of integrity is the state of the unity of body, soul, mind (feelings, emotions, consciousness), and that «I», which this unity recognizes and actually creates.
Methodology of «The language of sensations» aims to develop the skills to recognize the signals of our body, to differentiate information, bodily experiences, and a deeper understanding of one’s feelings, emotions and the reasons for one’s behavior; its purpose: an expanded, more holistic perception of oneself and the reorganization of life.
The methodology used for the research, discovery and development of personal resources, and in the psychotherapeutic process as a method of psychological self-control techniques using sensory reproductions of images of emotional states, and tactile sensations. In the process of achieving the goal of the method — the reorganization of the objective content of life and the reorganization of activities [4].
The third area — the development of authenticity
The purpose of the exercises in this direction — to learn to hear yourselves and learn to build a life, according to one’s inner truth, that is to live authentically.
The subjective space of man, his inner world is infinitely rich and beautiful. And in everyone lives a fairy tale, lives beauty that wants to be lived out. Living in an objective reality that is manifested in the world, is born into the world.
To live in objective reality corresponds to, it reflects, inner beauty and inner truth. Then people live their true life. Then he has well-being, he is satisfied, he is filled, he is happy. If he does not live that which wants to be lived, he is not satisfied, not happy, he has a growing sense of frustration, guilt before him and anger toward others.
How to avoid it? Work with your subjective space, discover and learn it, because inside there is an endless supply of energy and vitality, there inside is the infinite depth and beauty that wants to be manifested and lived in the external life.
Learn about their wealth in two ways: by the reflection in the mirror of the world’s culture and by a manifestation in one’s own creative work.
Culture — is a mirror of human subjectivity, and is a treasure trove of human subjectivity. As recognized by the reflection in the mirror of culture: in the contemplation of works of art by «response» if something in me responded — it awakened my beauty. This is MY beauty, I’m such a one — it is the basic principle of the methodology.
This should be well remembered, because this principle is very helpful in understanding onerself and gaining value for oneself. After all, nothing could speak, would not have responded if it was not in me. If my inner world was not built well, I would not have noticed this beauty, would not have noticed in general. And if I could hold it, then my inner world is more than this beauty, is richer than this beauty [3].
Also do not forget about the necessity and effectiveness of the acceptance of one’s merits, even as strange and surprising as it sounds. Because of social fear to be not like others; the fear of one’s own uniqueness loses a powerful resource. To fear one’s own uniqueness generates a complex outcast: often finding that I am not like everyone, this is not perceived positively as a gift, and is perceived as a punishment, a curse: not so — an outcast. That is, uniqueness as the only possibility to create is not yet established as a basic resource is not being used, and is carefully hidden, hidden from oneself.
Therefore, the acceptance of one’s beauty, one’s worthiness, is not only necessary for an understanding of oneself and the formation of the authenticity of his own life, but also a very effective way of producing an «energy source».
The “Master of inspiration» technique allows you to control what is called inspiration and considered unmanageable. The owner of inspiration — is the one who knows about your abilities, talents, opportunities, knows where his subjective space lies and how to use it, knows and is able to competentlyuse it.
The technique, as a minimum, eliminates the danger of creative crises and emotional burnout. As a maximum, giving the opportunity to become the real author of himself and his life, when you are ruling all aspects of your being, including the most transcendental.
And besides, the creative realization of man, of each person, is beneficial to society as a whole, as it helps to create a safe and well-managed state: society, for the most part consists of self-sufficient, realized personalities, capable to organize their own business, to produce a creative and high-quality product, such a society will be both psychically healthy, and economically stable. And then the dream to «live in a beautiful world among beautiful people» can become a reality.

III. Examples of practical methods and techniques
Any of the methods offered to clients first check for a response, listen to yourself and determine whether or not respond, do you want to do this exercise or not, the client makes a decision under its domestic response. If there is no response, we try to change together, modify the exercise or looking for another ones. So, gradually the client learns to hear yourself and trust your own inner response, as well as learning to generate for yourself techniques to help him solve his problems without the help of others, that is learning to be a therapist to yourself and create own unique control technology of yourselves.
The method of «List of impressions or source of inspiration»
The task for a week — draw up a list of impressions. This is the first task, the first step in one’s own depth — just a list: this week attention is focused on something to remember in the past or in the present, to see something that left a strong impression, aroused strong positive emotions, admiration, delight, etc.
In carrying out this task within a week, we change very noticeably our own emotional background to a brighter, more positive one, which gives an increase of energy and motivation, helps in the following work and improves the relationship of others towards us.
At the next meeting we learn the second step — «to realize the impression» — we take every impression, every case and examine it: feelings, emotions, body sensations anew, emotions anew, until we understand what the tangible quality of ourselves is, what kind of beauty and power awakens in response, calling and wanting to be realized. Describing each quality in as much detail as possible, we dive into it.
We observe ourselves and ask the questions: In what activity was quality revealed in the past and in what activity is inspiration in the future? So «we are implementing the impression» — from the fixing of impressions to understanding one’s talents, strengths, desires, facets of one’s undisclosed beauty. The third step — practical: we think how it is possible for this beauty to be realized in our life, we prepare a step by step plan and we act.
The general scheme:
1. Find your qualities: determined according to the principle of «if I like something — this is my response». We find in the world, in nature, in culture something to respond to, enchanting qualities, defining the qualities ourselves, which want to be lived.
2. We investigate a quality and according to the quality we find an activity that allows us to unwind this quality, to demonstrate it, to live it out.
3. The implementation of the quality in the process of this activity in the external world so that it does not ache somewhere deep inside, but is demonstrated, shines, and beautifies life.
The objectives of the method «List of impressions»: a study of the client’s own subjective space for a deeper understanding of himself, finding his own resources and abilities, the formation of self-regulation skills, building skills to implement his own creativity. This method can be used in the same meeting as the rapid method.
«Impression » — a rapid method
1 — «Impression». Please remember the brightest positive impression. To name it and try to feel it now, to recreate the experience.
2 — «Sensate Quality». Please describe the quality of the experiences, feelings, emotions. Check every word / name correctly, matching. Find the exact quality that most closely matches the experience, or impressed most of all: «yes, this is what I’ve always dreamed of». Please focus on this quality.
Full perception — as much information as possible about this quality: “What sensations did the body experience?». We describe feelings and choose the most important one, which brings the greatest pleasure, joy, and the most «touching». So we find the most needed «tangible quality» . Please concentrate on this feeling.
3 — «Activities». And now to answer two questions: 1) In what other activities does the feeling arise? In what activity does this quality appear? What activities lead to this appearance? 2) What do I want to do in this state, what activity evokes this sensate quality, what inspires action?
Answers to these questions give those kinds of activities which are a place of strength and creativity. So you can easily find hidden abilities, talents of a person that are very helpful in life as a hobby, giving vitality and joy, or as a business which should be trained professionally, and it can be a business of life and source of income.
This method can be used not only for career guidance, but also for the prevention and care of burnout, in depressive states, to exit the crises and suicidal states in the work concerning formation of psychological maturity and emotional state management [2].
The method of «Fairy Tale».
Write an essay on the topic: «The Tale of the most beautiful person». It is not a fairy tale in the sense of the form of a literary work, it’s just a description of a fairy tale this job called for nothing limits the flight of fancy, to go beyond their own limits and complexes. The most wonderful person for me, just for me. «Fairy Tale» written necessarily from the «I want»-position.
Tale «from want» to be alive, not alive — means false, time for yourselves, you should try to be more honest, more precisely, to a fairy tale come to life, to fall in love with this story, that she was fascinated, captivated, captured, he shone inside and not allowed sleep at night — and it needs to be very precise about their «want». Select only what reacts.
And as much as possible detailed description: What he says, where he works, it looks like, how to dress, he loves what is that drinkers than interested, make friends with anyone, where he lives, what his house, dog, car, etc. Every detail of the check on the response, consult with your inner truth — is revoked or not, the principle of «cold — hot»: it warms the this part or not. If not — we remove it and look for another one that is more accurate, which will respond, which resound.
Here we develop the authenticity, the ability to hear yourselves and be honest with yourselves. We listen to the response. Always. If the response is not — it is not ours, it is a deceit, hypocrisy. If there is no response, there is no energy to achieve this value, will be a disappointment, the loss of time and energy of life, and they are not infinite — the time and energy.
That is, we go for a response, and so accumulating this skill, as if we were beating a path to its own depth, to their own wealth, to his present.
Do not be afraid of the most transcendent dreams, they need to recognize and prescribe — because we remember that if something ignited in me — this I am, this is what I really want to live.
It hurts just from the fact that I do not live, I painfully miss what friends and loved one — for a present . And desperation is felt because of the stupid setup » it is not me, I never like to become, not given to me, I am not worthy, every cricket stick to his last, and so on». It is necessary to change the setting, and everything will start to receive.
Here are shown the various forms of negative attitudes. We have them to detect, identify and work with them to stop their influence on our behavior and our lives.
This is the beginning stories, not necessarily it should be finished in one week, but it should be started.
While we are writing a story, we direct your attention to the positive aspects, we tune on his dream and stained his life emotional states are more in tune with this dream. While we were writing it, changing our emotional background, background shapes behavior, and so quietly starting to change our lives. This week we get closer to his dream.
But the tusk is not only for this. We write a story, to know yourselves, your desire to discover their own wealth to open a resource on which we rely, with whom we work on already realized (the first stage of life was changing quickly, and we remember that we need to cultivate a host, is the most important because no matter how much life has changed quickly, if we did not create this consciously, it can always leave just as it is in itself).
That is, the tusk allows, first, to find out their wishes and resources, and secondly, to identify and installation scripts that interfere to create for themselves the kind of life you want to live. So the first step — write a story. This step involves deep immersion in genuine own subjective space.
The second step — to name and describe the tangible qualities of these qualities to work as well as in the exercise «List of impressions», then find the emotional background of the tale, which is most responsive and try to be in the background of this during the week. The emotional background will smoothly integrate into the fairy tale real life, manifest in life, as it were, to be born. This step also involves inner work, study their emotions and skills to manage their emotions and to structure its own emotional background.
The third step — to choose from a fairy tale that most want to live, to write down these items and write a step by step plan for the project and the project for three months. And to do that. The third step involves action. That is the first step — the creation of a fairy tale, the second — the creation of an emotional background to go, and the third — the embodiment of fairy.
The method of «Fairy Tale» makes it possible to see the reality. To see their real goal, their «real» desires — those desires that speak, inspire, give energy, filled with force. Thanks to the «Fairy Tale» becomes visible real target. Thus, the problem of the method «Fairy Tale» — find a resource, support, learn their «real» desire, to then go to achieve these desires.
Exercises «Fairy Tale» and «List of impressions» can continue updating and adding new details to turn out the ability to understand themselves and learn self-control.
The method of «making their merits». We need to find something to be ashamed of his virtues and «love» in these qualities. Remember to list the advantages, to find those who are ashamed of and therefore do not show, or are rare. Falling in love: to admire, enjoy these qualities shine them consciously connect to these qualities clearly positive emotions, in fact, change the attitude.
To do this, do the following: 1 — recall all situations, where the quality showed and it turned out beautifully, right; describe how beautiful it was, noting including corporal experience; 2 — remember when seen from other manifestation of this; describe how it is beautiful, including the signals of the body; 3 — to model how to be expressed and what beauty has turned out as well to be attentive to the sensations of the body. That is to do everything to ensure that awareness of the presence at these virtues evoked an emotional response of joy, delight, admiration — a holistic response, embodied in physical experiences.
Then the manifestation of these qualities in real life will be accompanied by no shame, but pride, then you will want to show they and to share.
The method of «restore self-credibility». Write a list of situations in which you make conscious choices, trusting your own request, «listen to your own heart». The list contains of not less than 5 points. Further, you make a table of three columns. The first column contains of the situation itself,
result — in the second column, in the third — the value of this option, the acquired quality of yourselves. When the table is complete, we review it and draw conclusions. Further work with the third column. We try to experience these qualities themselves, describing feelings and sensations of the body.
We enter so in the first quality, and then add the following without losing the previous one. So we collect the entire volume of the whole. It is in this volume, describing its tangible qualities and feelings, paying attention to how to strengthen the credibility, confidence, self worth.
The method of «choice». The objectives of the method — the formation of self-reflection, self-reliance, responsibility, and psychological maturity. In the first semester we start to use this method with a simple exercise «choice». It is necessary to be aware of during the day and night, perform this action with the following position: that I have decided to carry out this action, it is my own choice, I want this or I needed it, but this is my own personal free choice. And praise myself, happy for myself, «Now, when I select, I’m own, I’m free, I’m strong, I’m done!».
As a result of this exercise appears meaningful action, awareness of independence and responsibility for their lives, there is a personal strength and vitality, as well as the experience of a real involvement in the life of its own.
During fulfilling further work it may be modified text of the exercises as needed, leaving the essence of the method: focus on the realization of their own choice at the moment of choice and to accompany that choice positive emotional reinforcement that allows you to create an emotional support and a sense of security in order to be with a more sincere, be in a relationship with a less hypocrisy and guilt, but by and large give yourself the right to be themselves and experience the power and joy of involvement in life at the time.
Method of «Four of the real issue»
1.What you have a favorite work? (for me personally : it is, as it — feelings, sensations, the quality of me, which I still, when it — when it happens, in what situations?)
2. What is the real creativity? (for me personally: it’s like this, when it)
3. What is real life ? (for me personally: it’s like this, when) What is not real .
4. What is the real me? (for me personally: it’s like this, when it)
The answer to these questions yourselves, for each of the four issues in three areas, some of the areas will provide an opportunity to see the thing we need. Write discovery and concludes. Exercise effectively works also in group training. The golden rule of «resource extraction» techniques: it needs the questions that guide the client to the fact to be «more authentic» — more honest with yourselves, to be closer to his true himself now, because this is life, there is the energy and strength, and knowledge. Therefore, the authenticity — a resource state. All exercises are techniques you can use to solve a creative crisis and for its prevention.
An example of the first phase of the program — the women’s rate of personal development. Application of the «Fairy Tale»
These techniques I use both for individual work and in group training.

1. Method of «The Tale of the perfect woman».
2. The method of «Family history».
3. The method of «Table relationship».
4. The method of «Table of objectives».
1. Method of «The Tale of the perfect woman». Write an essay on the theme of «The Tale of the ideal woman, her ideal partner and ideal relationship». Run the task, observing all the requirements for the «fairy tale»: the most authentic and as fully as possible in three ways: he, she and their relationship. We are working on a fairy tale at least a week to immerse yourselves in this quality, «soak», to feel, that resound. We bring results to the next meeting
2. The method of «Family history». Remembering his experience of the parents (or those who are educated) to respond as fully as possible the points to the following questions: What was the attitude of your mother: 1 — self, 2 — to the husband, 3 — to the family, 4 — to marriage in general 5 — to yourselves as a woman, 6 — women in general, 7 — the role of women in the family, 8 — to you as a daughter, 9 — to you as a future woman, 10 — from men in general, 11 — to the role of men in the family 12 — to own life, 13 – to happiness, 14 — to love, 15 — to have sex, 16 — to the money,17 — to work, 18 – to creativity.
And what was the attitude of your father: 1 — self, 2 — his wife, 3 — to his family, 4 — to marry at all, 5 — to yourselves as a man, 6 — to men in general, 7 — to the role of men in the family, 8 — to you as a daughter, 9 — to you as a future woman, 10 — in women in general, 11 — the role of women in the family, 12 — in his life, 13 — fortunately, 14 — to love, 15 — to have sex, 16 — money, 17 — to work, 18 — to creativity. In the process, it will be revealed a discoveries and conclusions, wrote in his diary, bring to the next meeting or group.
3. The method of «Table relationship». Analysis and reconstruction of family scenarios and attitudes. We make a table of 5 columns. The first column «value» small, it simply lists the value of the list (1 — to youself, 2 — to the husband, 3 — to the family, etc.). The second column «Family History», it is entered their answers from the task of the «Family history» for each item .
The third column, «My inherited attitudes», here we write that we have, that is inherited ones from the parent plant and how it has transformed us. The fourth column «Behavior» as «my inherited attitudes» affect the behavior that forced to do, what not to allow you to do. And fifth column «Tales» as the ideal woman in our tale relates to the issue or behaves in this matter.
While working on this task it comes redefining, many things become clear, many issues are resolved, I also propose to work a week at this task. The results of detection, the findings bring to the next meeting (or on the group).
4. The method of «Table of goals». Now we need to translate the tale into the goal. For this, make a new table of three columns: Column 1 — «what is presented on today», column 2 — «goals» (goals + tasks + step by step implementation plan ), 3 column — «fairy tales». In the first column of the preceding table are removed from the column «My inherited attitudes» that point that we want to change. This is something that has to date.
In the third column we make appropriate item from the column «fairy tale». This is what we really want, which is nice to dream, causing a warm feeling, «warms the soul». And it is because of the fact that it warms the soul, it is not realized — well, there must be a person ventage, and therefore attempts to translate a tale into the goal commonly cause resistance, it must be remembered, and overcome resistance.
When translating tales in the goal we translate ourselves from passive to active, from dreams to work. Therefore, the goal should not be described as an expectation, but as a challenge for myself, but step by step implementation plan as a list of necessary actions. Now, in the left column, we see that we are in the right hand column we see what we want. In the middle column prescribes the steps by which we are going to achieve the desired on the basis of an existing one.

IV. Something about the third stage of study «Aspects of psychological maturity of the individual».
The basic goal of the third stage — the formation of psychological maturity, work aims primarily to accept themselves as unique and separation, to accept the fact of their own loneliness and take full responsibility for themselves and their lives, as well as learn how to manage this responsibility with joy and get pleasure from life creativity process.
Aspects of psychological maturity. Those personal qualities that I have previously called the existential ones — it is in fact the quality of psychological maturity. The different approaches are referred to in different ways: personality qualities of selfactualization of A. Maslow («Selfactualization») , maturity of G. Allport («Formation of the person») , mental health of Fromm («Healthy Society») , authenticity of James F.T. Bugental («Art of therapist»), existential and personal at Alfried Längle.
In my technique it sounds: «the Master of himself and his life» and «the Author himself and his life,» that is, the one who has himself, who consciously and of his own will manages all the processes of his inner and outer life, formates, creates himself and own life.
So, to summarize the above, you can see the main features of the psychologically mature person, such as the awareness and understanding of himself, acceptance of their own free choice and the responsibility for this choice, awareness finiteness of life and unconditional value of his life and the other person, the adoption of his separateness and uniqueness, and ability to deep sincere relationships with others, the ability to love, the ability to enter into a relationship at the level of subject-subject, at the level of I-Thou. These are the qualities of Homo sapiens. Adult. Wise.
The ability to love sincerely. The ability to create and build a new one. The ability to take their separateness and uniqueness, and so, as a consequence, take the uniqueness, the otherness of the other. Take the other as he is. Take, see the world as it is, without illusions . That is the ability to be (along, with others, with the world), to create, to love.
These qualities can be considered in four directions, distinguished four aspects:
1. Relationship with youselves
. Harmonization of relations with youselves, the knowledge and acceptance of his inner world, the reduction of internal conflicts, self-credibility. Integrity through increased acceptance and perception of yourself and mind, and emotions, and bodily experiences. The skills of self-regulation. Ability to creative self-expression and self-actualization. The ability to be with himself, and the ability to be themselves.
2. Relationship with another. Understanding and acceptance of others. The capacity for empathy, empathizing, the resonance relationship, to emotional intimacy and openness with the other person.
3. Relationship with life. The ability to create their own authentic life in its conception, acquisition of «existential meaning», which it feels like a «fullness of life», as the «real» life as performance and as a deep happiness.
4. Relations with the world. Acquisition of openness to Great One around us and the Depth within us, openness, permeability, finding themselves with integrity and unity of Being and with him. Langley: «Here I am free from himself and therefore is free for itself, free for everything else. Only then we can live in the Great One, to find our house, to evolve «(Alfried Längle, lecture «The Spirit and the existential»)
Quality of human maturity can not live without each other, they are interconnected and interdependent, one can not be without the other, and receive one gives life to another, begets others. They form a coherent whole. Therefore, we are gradually moving on the program, sometimes returning to the themes elaborated, as they have seen in a new and more open. We go up like a spiral, gaining more and more support within yourselves.
We learn to organize their lives. Since growing up — a structuring (order out of chaos) of its life, its administration it according their choice, and control begins with taking responsibility. We learn to be included in the process of their own choice and every minute to make it fully conscious.
We explore our roles “Child-Parent-Adult” in aspects of their relationship to the basic existential givens, such as freedom-responsibility, life-death, isolation-merger (complicity), meaning (meaningfulness) — meaninglessness to learn desidentifing with these roles, see and manage them and consciously to understand their value and meaning for themselves. Then, in most cases, to make an conscious choice in favor of its own as an adult, as the most effective.
We explore the state of loneliness, learn to accept it without fear. Then the fear wears off and comes to the joy of freedom and opportunity to work. We learn to be included in the resonant relationship. Finding greater inner freedom, we find the openness and so have the opportunity to deeper emotional intimacy with another person. So we get the ability to resonant interactions, to subject-subject relations, humanly speaking, we become capable of true deep and sincere Love.
All this we do in practice, using techniques already developed before the third phase of the program, if necessary adapting them to the current situation and also create together new techniques. For example, to work with the ego — states created convenient scheme.

Research manifestations of ego states Child-Parent-Adult on basic existential givens freedom, responsibility, life-death, isolation — merger (complicity), meaning (meaningfulness) — meaninglessness.
The general scheme of work
The freedom — responsibility.
The child. Freedom: ______. Responsibility: ______.
Parent. Freedom: ______. Responsibility: ______.
Adult. Freedom: ______. Responsibility: ______.
Conclusions: ______.
Life — death.
The child. A life: ______. Death : ______.
Parent. A life: ______. Death : ______.
Adult. A life: ______. Death : ______.
Conclusions: ______.
Insulation — merger (complicity).
The child. Insulation: ______. Merger: ______.
Parent. Insulation: ______. Merger: ______.
Adult. Insulation: ______. Merger : ______.
Conclusions: ______.
The meaning of (meaningful) — meaninglessness.
The child. Meaning: ______. The meaninglessness: ______.
Parent. Meaning: ______. The meaninglessness: ______.
Adult. Meaning: ______. The meaninglessness: ______.
Conclusions: ______.
The scheme is simple. Take the first couple of basic existential givens, and consider the attitude of the roles of each of the Child-Parent-Adult. We draw conclusions. Then take the second pair, and so on. At the end for general conclusions.

Conclusion
To become an author of oneself and one’s life means, first of all, to wake up to oneself and to know oneself and present one’s real desires. Everyone is originally a creator, each is infinitely talented, you only need to get to the depth itself, the home to talents. And then people realize, this is very beautiful, it is unique and therefore valuable. Create your life, the life that will be pleasing, because that will fit my truth. In such a life you will want to be included. With joy, with delight, with love. To live life to the fullest and be the happiest of people.
As more as possible a person opens to his inner world, his feelings, the more he becomes able to empathize with others, to see the inner world of another person, the inner beauty of people. And then he is capable of relationships beautiful, open and sincere. He finds close friends, true friends, with whom he can have intimate communion of soul with soul. And such a man will never be alone.
And besides, an actualized person has the ability to counter the threat of economic crises and other social cataclysms, which leads not only to mental health, but also to economic stability.
So, as a result of our joint work we will inevitably get:
A harmonious relationship with oneself, with others, with their lives, with peace. Happiness is a return of oneself to oneself, is integrity and completeness. Psychological well-being and financial stability. We get creative and interesting, bright, a «delicious» life, the fullness of life in which a person is present as a writer, as a creator. The ability to create, build and bring into the world a new meaning and new beauty. We get the feeling that we are alive and connected into a living Being.
Also with the help of my methods of work, you can easily find the internal resources, hidden abilities, human talents, which are very helpful in life as hobby, giving vitality and joy, or as a business which should be trained professionally, and it can be a matter of life and source of income.
These methods can be used not only for career guidance, but also for the prevention and care of burnout, in depressive states, to exit crises and suicidal states, in the work of formation of psychological maturity and emotional state management in the system of mutual relationships. This work will also be very useful for people of creative professions who want to increase their abilities and open new ones, or who for other reasons are experiencing a creative crisis.

Literature
1. Балыкина В. Ю. Доклад «Формирование навыков управления собственными творческими ресурсами развития личности. Экзистенциальный подход». Ежегодная психологическая конференция в Одессе «Актуальные проблемы современной экзистенциальной психологии и психотерапии», 2014г. [Электронный ресурс] / В. Ю. Балыкина. – URL: http://saga.od.ua/doklad-tvorchestvo/
2. Балыкина В. Ю. Качественная аутентичность [Электронный ресурс] / В. Ю. Балыкина. – URL: http://saga.od.ua/moya-terapiya-ka/
3. Балыкина В. Ю. Программа личностного развития «Авторство себя и своей жизни. Экзистенциальный подход» [Электронный ресурс] / В. Ю. Балыкина. – URL: http://saga.od.ua/programma/
4. Балыкина В. Ю. Язык ощущений [Электронный ресурс] / В. Ю. Балыкина. – URL: http://saga.od.ua/moya-terapiya-lana/
5. Бердяев Н. Смысл творчества (Опыт оправдания человека). М.: Изд-во Г. А. Лемана и С. И. Сахарова, 1916. [Электронный ресурс] / Николай Бердяев. – URL: http://www.psylib.org.ua/books/berdn01/index.htm
6. Бубер М. Я и Ты. Перевод В.В.Рынкевича . Из кн.: Мартин Бубер. Два образа веры. М., 1995. с. 16-92.
7. Лэнгле А. Лекция «Духовность и экзистенция», г.Киев, 2013г.
8. Мамардашвили М.К. «Психологическая топология пути»/ М. Пруст «В поисках утраченного времени». С-Пб.: Изд-во РХГИ/ журнал «Нева», 1997.
9. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия (1945) / Пер. с фр. под ред. И. С. Вдовиной, С. Л. Фокина. — СПб.: Ювента; Наука, 1999. — 603 c.

Odessa 2015.
About the author Balykina Victoria U. was born in 1965. A psychologist, a member of the Ukrainian Union of Psychotherapists, a teacher in the project «Existential Psychology and Psychotherapy» of the Odessa Institute of Mental Health, Odessa, Ukraine, sagavika@gmail.com
Interpreter from Russian — Kravchyk Anton S.

Екзистенціальний недирективний лайф-коучинг

DSC_7674
Зміст
I. Загальна модель екзистенціального недирективного лайф-коучингу.
Кому призначений цей метод.
Вступ. Визначення.
Основні принципи методики.
Мета і задачі.
Особливості методу.
Програма.
II. Опис другого етапу «Творча реалізація». Методика «Хазяїн натхнення».
Перший напрямок – розвиток суб’єктивності.
Другий напрямок – розвиток цілісності.
Третій напрямок – розвиток автентичності.
III. Приклади практичних прийомів і методів.
Приклад програми першого етапу.
IV. Третій етап навчання «Аспекти психологічної зрілості особистості».
Висновки.
Список літератури.

I. Загальна модель екзистенціального недирективного лайф-коучингу.
Для кого цей метод.
В першу чергу хочу описати тих людей, які, працюючи за цією методикою, рухаються швидко, з задоволенням, максимально ефективно. Це ті, хто відчуває «томління духу», ніби «чогось не вистачає», хто має переживання з приводу відсутності в житті чогось важливого, чогось головного, що робить це життя цінним. Ті, хто не задоволені якістю свого життя, відсутністю в ньому сенсу, відсутністю в ньому себе. Ті, кому б хотілося більш близьких відносин з іншою людиною; відносин з собою; миру з собою. Хто переживає стан екзистенціальної кризи, екзистенціальної туги. Кого турбують екзистенціальні питання: «Хто я і навіщо я тут? Що мені робити, щоб моє життя було по-справжньому моїм?» І, звичайно, ті, хто хоче щось змінити і готовий працювати задля цієї мети. Готовий залишити роль пасивної жертви обставин і стати хазяїном своєї долі. Хто прийшов до усвідомлення необхідності ствердження своєї цінності, до необхідності внутрішньої свободи, прийняття своїх унікальних особливостей і неповторної стратегії побудови власного життя.
Вступ
Сама ідея коучингу народилася в спорті, коли потрібно було готувати особистість на досягнення результату. Важливими для становлення коучингу були роботи спортивного коуча Тімоті Голві, який створив власний гуманістичний принцип і цілу школу коучингу; також його учня Джона Уітмора.
Тімоті Голві в 1974 році видав книгу «Внутрішня гра в теніс», в якій вперше описав своє бачення тренерської роботи (коучингу). Потім коучинг довгий час використовувався в менеджменті, отримавши назву бізнес-коучинг.
Автором і засновником лайф-коучингу вважається Томас Дж. Леонард. Він також один з засновників коучингу. В 1998 році видавництво Amazon назвало Томаса « батьком персонального коучингу» чи «лайф-коучингу».
У лайф-коучингу важливе звертання до всього життя клієнта в цілому для того, щоб підтримати баланс і гармонійне поєднання різних життєвих сфер.
Лайф-коучинг (англ. Life –життя, спосіб життя; і англ. coaching – інструктування, наставництво, тренування, заняття з репетитором) – система професійних взаємовідносин між спеціалістом в сфері лайф-коучингу (коучем) і клієнтом, яка виражається в підтримці і супроводженні людини до отримання нею необхідного результату відповідно до запиту (Вікіпедія).
У цій методиці також реалізуються основні принципи лайф-коучингу: лайф-коучинг є мистецтвом допомоги людині у досягненні завдань і мет через усвідомлення і розкриття потенціалу особистості, технологія лайф-коучингу націлена не на те, щоб «навчити людину якомусь одному навику», а розвинути в клієнті «уміння вчитися» в процесі всього свого життя, самому знаходити творчі рішення і відповіді на складні життєві ситуації, самостійно звертаючись до своїх внутрішніх ресурсів і потенціалу, досягати найкращих результатів. Все це відповідає і екзистенційному лайф-коучингу. Його відмінність може бути в тому, що екзистенціальний лайф-коучинг направлений не тільки на досягнення (бажаного результату), але і на розуміння (осмислення і переживання), на осмислену трансформацію і розуміння процесу цієї трансформації, розуміння себе і навколишньої реальності: «не тільки мета, але й сенс». Також в методі присутня необхідність переживання власного життя, цікавого і наповненого, відчуття задоволення від процесу творіння свого власного життя, тобто насолоди не тільки від результату, але й від самого процесу. І, звичайно, екзистенціальний лайф-коучинг спрямований на розвиток базових екзистенціальних даностей особистості: внутрішньої свободи і особистої відповідальності, самостійності, здатності створювати нове, можливості усамітнюватися з комфортом, психологічної зрілості, толерантності до невизначеності, прийняття себе і, як наслідок, прийняття іншого, не схожого; цінності своєї унікальності й унікальності іншого; цінності життя й прийняття смерті; прагнення до осмисленості і задоволення від розвитку особистого джерела смислоусвідомлення. Прийняття не на рівні погодження з існуванням таких загальноприйнятих цінностей, а на рівні глибинного переживання цих цінностей як особистої внутрішньої істини. І, в результаті, на формування та розвиток ознак особистості, які приведуть до отримання «екзистенціального сенсу», який відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як реалізація і як глибоке щастя.
Таким чином, екзистенціальний лайф-коучинг спрямований, в першу чергу, на те, щоб людина навчилася свідомо здійснювати свою екзистенцію – існування-буття суб’єктом. Недирективні методи сприяють цьому найбільше, тому що людина свою екзистенцію може здійснювати тільки за власної волі і відповідно до почуття своєї власної внутрішньої правди.
Отже, визначення:
Екзистенціальний недирективний лайф-коучинг – це недирективний метод допомоги клієнту в досягненні виконання своїх задач і цілей, реалізації творчого потенціалу, набуття екзистенціальних смислів і повноти життя, в здійсненні своєї екзистенції, де коуч допомагає самоформуванню особистості клієнта, слідуючи за його, клієнта, відчуттям істини. Таким чином, особистість клієнта формується зсередини самого клієнта. Метод дозволяє формувати нові стратегії поведінки, які є результатом інсайтів або визначаються за результатом.
Основні принципи методики:
1. Системний підхід.
Людина в своєму існуванні у світі розглядається як система взаємовідносин. Три кола відносин: 1 — з собою, 2 — з іншим, 3 — з життям. Перше коло, відносини з собою — це внутрішня частина системи, яка також має три простори: відносини з тілом, з емоціями, з свідомістю, і велика частина роботи спрямована на пізнання цих просторів, прийняття їх і вміння ними керувати. Людина як центральна частина цієї системи, прагне до того, щоб стати хазяїном, як своїх внутрішніх просторів, так і своїх зовнішніх; стати господарем, здатним усвідомлювати і регулювати всі ці простори за своїм вибором.
2. Цілісність. Людина тоді відчуває повноту життя і включеність у власне живе існування, коли вона відкрита для своїх переживань на всіх рівнях: і тіла, і емоцій, і свідомості.
3. Самоформування особистості. Прямуючи за власним внутрішнім відчуттям істини і краси, людина приходить до себе, і тільки вона сама може знати, якою вона хоче бути і яке життя вона хоче прожити. Так особистість клієнта формується зсередини самого клієнта, і тоді він сам вже цілком свідомо створює для себе життя зовнішнє, автентичне до його внутрішньої істини.
4. Автентичність. Навчитися чути себе і навчитися вибудовувати життя відповідно до своєї внутрішньої істини, тобто жити автентично.
5. Творчість. Це шлях до власних найпотужніших ресурсів, це і є та життєва енергія, та цілюща сила, яка закладена в нас як наш власний невичерпний ресурс.
6. Енергія. Принцип пошуку ресурсу: «йдемо за кайфом, без кайфу немає лайфу», де під словом «кайф» маємо на увазі збільшення енергії, яка відчувається як емоційний відгук радості, емоційний підйом, як почуття насолоди і задоволення. Тобто без радості життя немає енергії жити. Якщо у життєвій ситуації людина не має позитивного емоційного відгуку, піднесення, радості, вона «функціонує» без енергії і поступово вигоряє. Це веде за собою відчуття порожнечі, відчуженості, безглуздості цієї ситуації.
Отже, енергія буде і життя буде сповнене у тому випадку, якщо у своєму виборі орієнтуватися на збільшення енергії: звідки є емоційний відгук, там і лежить життєва сила, це і є «йдемо за кайфом».
7. Суб’єктність. Розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самотрансценденції, самостійності, відповідальності, тобто становлення Хазяїна, який керує і бажає управляти своїми ресурсами — так формується суб’єкт, автор.
8. Унікальність. Прийняття своєї відмінності від усіх інших, винятковості свого внутрішнього світу, своєї індивідуальної цінності і сенсу. Прийняття унікальності себе та іншої людини. Розуміння того, що кожна людина формує для себе власну технологію створення свого щасливого життя.
9. Любов. Зустрівшись з живим собою, людина стає здатною до зустрічі з іншим суб’єктом, здатною вступати в резонансні взаємини, здатною на глибоку емоційну близькість, здатною щиро любити. І далі любов робить людину ще більш відкритою, ще більш людяною і відкриває можливість для багатьох щирих відносин. Далі любов, як здатність розділити буття з іншою людиною, сама стає ресурсом — вона дає енергію для розвитку, піднімає на новий рівень, робить особу, яка любить, ще більш суттєвою, і в житті такої людини стає більше сутнісного.

Цілі і задачі
1. Відносини з собою.
Гармонізація відносин з собою, пізнання і прийняття свого внутрішнього світу, зниження внутрішніх конфліктів, довіра до себе. Розширене сприйняття себе, формування цілісності. Формування здібності до самовираження і самореалізації через творчість. Формування навиків саморегуляції. Становлення психологічної зрілості.
2. Відношення з іншими.
Розуміння і прийняття інших. Розвиток емпатії, формування навиків резонансних відносин і вміння вибудовувати успішні міжособистісні відносини.
3. Відносини з життям.
Формування вміння творити своє автентичне життя за власним замислом.
4. Екзистенціальний сенс.
Формування і розвиток якостей особистості, що приведуть до знаходження «екзистенціального сенсу», який відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як виконання і як глибоке щастя. Ці якості: самодистанціювання і самотрансценденція, свобода і відповідальність, самоцінність, осмисленість, персональність та екзистенціальність (в термінології А. Ленгле).

Характерні особливості екзистенціального недирективного лайф-коучингу.
1. Зорієнтований не лише на реалізацію потенціалу, але і на виявлення природи цього потенціалу, на виявлення самого джерела власної енергії, ресурсів і вміння користуватися цим джерелом. А також на відкриття в собі радості, задоволення від реалізації цього потенціалу. Саме таким чином можна дійти до власного джерела нескінченної потужності: пошук «приросту потужності» (Бердяєв) і виявлення його супроводжується появою (вивільненням) енергії, особистої сили, а це відчувається як радість, вища насолода, задоволення від творчості, політ і т. д. Це і є та енергія, яка необхідна для життя. Тобто, дієвий принцип методу: «без кайфу немає лайфу».
2. Спрямований на розвиток, насамперед, екзистенціальних якостей особистості. Це внутрішня свобода і особиста відповідальність, персональність та екзистенціальність, здатність створювати нове, здатність усамітнюватися («одиночити») з комфортом, психологічна зрілість, толерантність до невизначеності, прийняття себе і, як наслідок, прийняття іншого, не схожого; цінність своєї унікальності й унікальності іншого. А також усвідомлення цінності життя і прийняття факту кінця життя. Прагнення до осмисленості та задоволення від розвитку власної смислоутворюючої основи-початку . Персональність та екзистенціальність. Цінність власної суб’єктності і цінність права іншого бути суб’єктом.
3. Спрямований на формування цілісності особистості за рахунок розширення сприйняття до рівня тілесності.
4. Системний підхід.
5. Особливі відносини з клієнтом. Особливі стосунки у результаті «Зустрічі», в стані буберовського «між», де «Я основного слова Я-Ти, а не Я-Воно» [6], зустріч живого з живим, тобто суб’єкт-суб’єктні стосунки, які сприяють формуванню суб’єкт-суб’єктних відносин клієнта з іншими людьми.
6. У результаті таких відносин відбувається трансформація не тільки з клієнтом, але і з коучем. Вони — одне ціле.

Програма екзистенціального недирективного лайф-коучингу
Програма навчання розрахована на півтора року роботи — 3 семестри, в кожному семестрі 4 міні-сесії. Зустрічі раз на тиждень, тривалість зустрічей 1,5 години. Практичні завдання рівномірно розподілені по міні-сесіям, завдання ускладнюються і доповнюються в міру їх виконання та засвоєння.
1-ий семестр. Курс особистого розвитку.
Цілі і задачі курсу.
Більш глибоке розуміння себе, своїх установок і несвідомих сценаріїв, своїх бажань і цілей. Гармонізація відносин із собою, зниження внутрішніх конфліктів, підвищення рівня довіри до себе.
Розширене сприйняття себе. Формування цілісності.
Формування навичок усвідомлювати і диференціювати свої тілесні переживання і свої емоції, розуміти їх і управляти ними. Вміння чути себе і своє тіло.
Основи саморегуляції. Розвиток самосвідомості і саморефлексії.
Формування опори самооцінки.
Прийняття себе, розвиток самоцінності і персональності.
Формування суб’єктності.
Розуміння інших людей: їх несвідомих установок, мотивів і цілей.
Розуміння і прийняття інших. Розвиток емпатії, формування навичок резонансних відносин. Поліпшення міжособистісних відносин.
Поліпшення власного життя.
Практика
Техніки: «Казка», «Сімейна історія», «Таблиця відносин», «Таблиця мет», «Контакт з тілом», «Мова почуттів», «Довіра до себе», «Я у себе є», «Тренінг комунікабельності», «Зустріч Я-Ти».
Завдання: засвоєння отриманих технік і практичне застосування; ведення щоденника і протоколу занять.
Для самостійного вивчення: навчальні матеріали та відео майстер-класів www.saga.od.ua
2-ий семестр. Курс творчої самореалізації
Цілі і завдання курсу:
Розкриття творчого потенціалу, усвідомлення та дослідження власних творчих ресурсів, розвиток можливостей створювати нове, також самостійності, відповідальності. Тобто, становлення Хазяїна, який керує і бажає управляти своїми ресурсами.
Розвиток здатності до самодистанціювання і самотрансценденції.
Навички саморегуляції. Поняття механізму самооцінки і робота з нею.
Формування внутрішньої свободи.
Формування автентичності, здатності вибудовувати життя зовнішнє, відповідно до своєї внутрішньої істини, тобто жити автентично.
Навички авторства свого життя.
Практика
Техніки: «хазяїн натхнення», «список вражень», «експрес-метод», «казка» частина2 (моє ідеальне майбутнє через 15 років), «прийняття своїх достоїнств», «товариш сартр», «сенситивний тренінг», «зустріч я-ти» частина 2, тренінг «як створювати тренінги».
Завдання: освоєння отриманих технік і практичне застосування; ведення щоденника і протоколу занять.
Для самостійного вивчення: навчальні матеріали та відео майстер-класів www.saga.od.ua
3-ій семестр. Курс «аспекти психологічної зрілості особистості»
Цілі і зачачі курсу: : формування психологічної зрілості.
Зміна ставлення до базових екзистенціальних даностей як один із способів особистісного зростання і формування психологічної зрілості.
Формування та розвиток якостей особистості, які ведуть до отримання «екзистенціального сенсу», що відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як виконання і як глибоке щастя. Ці якості: самодистанціювання і самотрансценденція, свобода і відповідальність, самоцінність, осмисленість, персональність та екзистенціальність (в термінології А. Ленгле).
Розвиток здатності до емпатії, формування навичок резонансних взаємин. Побудова успішних міжособистісних відносин.
Створення свого життя за своїм задумом.
Практика
Техніки: «Казка». Частина 3 (Про надзвичайно прекрасну людину)», тренінг «Зустріч Я-Ти», «Чотири справжніх питання», «Усамітнюватися (одиночить) по-дорослому», «Дослідження залежних відносин», «Дослідження проявів его-станів Дитина-Батько-Дорослий щодо базових екзистенціальних даностей», «Зустріч Я-Ти» частина 3.
Завдання: засвоєння отриманих технік і практичне застосування; ведення щоденника і протоколу занять.
Для самостійного вивчення: Ялом В. Екзистенціальна психотерапія. Частина III. Ізоляція; Хараш А. Психологія самотності; Берн Е. Трансактний аналіз в психотерапії; Мартін Бубер «Я і Ти»; А. Ленгле стаття «Чи любов є щастям»; навчальні матеріали та відео майстер-класів www.saga.od.ua
Далі представлено розгорнутий опис другого етапу (семестра) та приклад програми першого етапу «Курс особистісного розвитку».

II. Творча самореалізація. Методика «Господар натхнення»
Творчий акт — невід’ємна частина людської природи, невід’ємна частина Існування-Буття. Коли ми творимо, ми є, ми живемо, ми дихаємо на повні груди (Баликіна, 2014).
Мераб Костянтинович Мамардашвілі у «Лекціях про Пруста» сказав про творчість письменника так: «Текст є щось таке, всередині якого народжується особистість того, хто цей текст створює» (Мамардашвілі, 1997). Тобто займаючись творчістю, людина творить, формує, вибудовує насамперед самого себе. Творець і творіння — суть одне.
Творчість — це шлях до себе справжнього.
Творчість сприяє формуванню Людини в людині; формуванню автентичності (у творчому процесі я йду до себе істинного, я зустрічаюся з власною глибиною), саморефлексії (я розумію, що я роблю і які результати отримую), самосвідомості (я усвідомлюю себе і свої дії), самостійності (я це роблю тільки сам, ніхто не може відчути за мене, як це красиво і правильно), а також внутрішньої свободи (без внутрішньої свободи створити нове неможливо: коли людина затиснута у рамки того, чого її навчили, вона може створювати тільки це, тобто скопіювати, а для створення нового потрібна внутрішня свобода), впевненості (для створення нового, тобто для виходу за рамки звичного потрібна віра в себе і право на власний вибір, потрібна опора на себе, на свій власний стрижень). І, як наслідок, творчість сприяє появі поваги до себе і стабільної самооцінки, гармонії з собою, психологічного благополуччя та і задоволеності життям. Хоча це занадто сухо: «задоволеність життям» — натхнення життям. Закоханості в життя.
Творчість — це шлях до власних найпотужніших ресурсів, таким як сила мотивації і життєва енергія. Творчість за Бердяєвим володіє міццю приросту потужності в світі» (Бердяєв, 1916) — це і є та життєва енергія, та цілюща сила, яка закладена в нас як наш власний невичерпний ресурс, потрібно тільки навчитися ним користуватися. Творчість у будь-якому вигляді і в будь-якій формі.
Життєтворчість — сама захоплююча форма творчості.
Формування навичок управління власними творчими ресурсами — мета авторської методики «Хазяїн натхнення».
Методика «Господар натхнення»
У цій методиці звертається увага на розвиток якостей особистості, необхідних для уміння творити, створювати нове. Це:
1 — суб’єктність,
2 — цілісність,
3 — автентичність.
Перший напрямок — розвиток суб’єктності
Розвиток суб’єктності і єкзистенціальності.
«Суб’єкт – особа, що володіє свідомістю і волею, здатністю до доцільної діяльності», «активна самоусвідомлююча основа- початок душевного життя» (Вікіпедія). «Суб’єктність — це здатність бути суб’єктом, бути джерелом активності, бути причиною» (Енциклопедія Практичної Психології). Але суб’єктність передбачає не тільки буття причиною. Бути суб’єктом — це ще і сприймати себе як суб’єкта, ставитися до себе як до суб’єкта: як до істоти живої, що мислить і відчуває, яка усвідомлює себе і володіє правом бути собою; а також і ставлення до іншого як до суб’єкта.
Екзистенція — це і є існування суб’єкта, усвідомлене існування, буття суб’єктом. Екзистенція — » існування, лат. Exsistentia, від дієслова ex-sisto, ex-sistere — виступати, виходити, виявляти себе, існувати, спостерігатися, показуватися, ставати, робитися. Справжність людського існування пов’язується з людською «рішучістю на здатність бути з своєї самості», на здатність збирати себе «з розсіювання і незв’язності» і приходити до себе самого (Хайдеггер); «з визнанням і прийняттям на себе свого авторства, тотальної невиправданості свого вибору, рішень та особистої відповідальності» (Сартр) (Історія Філософії: Енциклопедія).
Без екзистенції немає творчості і, боюся, без творчості немає екзистенції. Тому що без творчості немає звучання мого справжнього життя, переживання повноти життя і його свідомості. Під словом «творчість» я в даному випадку маю на увазі створення чогось нового взагалі, сам процес творення і здатність до творення. У цьому випадку, творчий процес стає невід’ємною частиною життя, а власне життя стає творчим актом. Тоді воно, життя, природнім чином стає наповненим, осмисленим, захоплюючим. Ти закохуєшся в це життя, тому що воно, твоє життя, стає вираженням твоєї суб’єктивності, тобто стає відображенням тієї непізнаної краси, яка завжди жила в душі, невпізнана, бо невиявлена. І тепер вона проявляється, розкривається для тебе як квітка, твоя внутрішня казка стає реальністю. І в ній проступає твоє власне Обличчя, тому що ти сам, ти справжній проявляєшся в реальності для себе і світу через творчий акт.
Мета вправ цього напрямку: розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самотрансценденції, самостійності, відповідальності, тобто становлення Хазяїна, який здатен керувати і бажає управляти своїми ресурсами.
Хазяїн — це той «Я», у якого є в наявності, якому представлені три простори: простір тілесних відчуттів, простір емоційно-чуттєвої сфери і простір свідомості. Він — їх розпорядник. Якщо його немає, тоді життя належить кому завгодно, але тільки не мені, отже, воно порожнє, безглузде, не моє, проходить повз і т. п.». У нього, у Хазяїна, в руках ключі від щастя, від власного життя, від свободи, від краси. А ці ключі називаються Відповідальність, Осмисленість і Самосвідомість.
Так формується Суб’єкт, Автор. Автор себе: яким я хочу бути, автор власного життя: яким життям я хочу жити. І коли він робить це свідомо, тобто розуміє, що це він, це його внутрішній світ, його вибір самовираження, його життя, яке стане тим, чим він його наповнить, коли розуміє, що тільки він один може знати, чого він хоче і як це зробити, і ніхто інший не зробить за нього, тоді він формується як Суб’єкт. Суб’єкт, який керує процесами свого зовнішнього і внутрішнього життя. Керує свідомо і з насолодою творить себе і своє життя.
Другий напрямок — розвиток цілісності
Це вправи та прийоми з авторської методики «Мова відчуттів» (Баликіна, Мова відчуттів). Мета вправ цього напрямку: навчитися усвідомлювати і диференціювати свої тілесні переживання і свої емоції, розуміти їх та керувати ними, отримати розширене, більш цілісне сприйняття і розуміння себе, пізнати власну глибину і бути собою.
Мені дуже подобається і відповідає моїм уявленням опис Альфридом Ленгле буття, яке веде до цілісності: «Саме слово «зцілення» говорить за себе: воно означає «набуття цілісності». Таке буття, коли я довіряю цим основам, коли я входжу в цей вимір і «розпрямляю свої крила», коли моє коріння занурюється в цю глибину і з ним до мене піднімається цілюща волога, — таке буття дозволяє мені знайти цілісність. Тут є відкритість, проникність, вільний простір, тут я вільний від себе і тому вільний для себе, вільний для всього іншого, вільний для того, щоб дозволити Цілому торкнутися себе і схилитися перед Ним. Схилитися перед Великим навколо нас і перед Глибиною в нас» (Лэнгле, 2013).
Я пропоную в методиці «Мову відчуттів»: 1) дослідити внутрішній досвід людини, розширюючи сферу усвідомлення на відчуття тіла — увага до тілесних переживань, до сигналів тіла дає більш цілісну картину і в результаті призводить до ясного розуміння себе і своїх цінностей, до ефективного вирішення проблеми і 2) за допомогою акту свідомості маніпулювати тактильними відчуттями, моделювати відчуття — це варіант психічної саморегуляції.
Цю методику я застосовую в роботі з творчими ресурсами як для дослідження, виявлення і розвитку цих ресурсів, так і в психотерапевтичному процесі як метод психологічної саморегуляції [4].
Розуміння сигналів, що йдуть від власного тіла, усвідомлення власних тілесних переживань і є та основа, на яку спрямована увага, і вплив на яку дає реальний ефект. Простіше кажучи, програми поведінки, установки базуються в тілі, вони ніби «прописані» на мові відчуттів в нашій плоті. І якщо змінити тілесні переживання — відключається програма, змінюється установка! Не назавжди, звичайно, на якийсь час, але змінюється. Потрібно продовжувати роботу, усвідомлено підтримувати нові відчуття і тоді старі установки поступово втрачають силу і зникають.
Мова відчуттів — це просто. І ми всі це знаємо. Тільки не звертаємо на це уваги. Це знання завжди з нами — сигнали від нашого тіла. Кожну емоцію супроводжують тілесні переживання (відчуття). «Відчутна якість» (Мерло-Понті) (Мерло-Понті, 1999) — це коли я усвідомлюю свій стан не тільки на рівні свідомості (що я думаю), але і на рівні почуттів, емоцій і відчуттів тіла, тобто цілісно, у повному обсязі, як переживання. Тотально. Тоді я тотально включена в життя, Буття. Стан цілісності є стан єдності тіла, душі, розуму (відчуття, емоції, свідомість) і того «Я», яке цю єдність усвідомлює і, власне, створює.
Методика «Мова відчуттів» спрямована на розвиток навичок усвідомлювати сигнали нашої тілесності, диференціювати інформацію тілесних переживань і більш глибоке розуміння своїх почуттів, емоцій і причин своєї поведінки; її мети: розширене, більш цілісне сприйняття себе і реорганізація життя. Методика застосовується як для дослідження, виявлення і розвитку ресурсів особистості, так і в психотерапевтичному процесі як метод психологічної саморегуляції з використанням прийомів сенсорної репродукції образів, емоційних станів і тактильних відчуттів. В процесі досягається мета методу — реорганізація об’єктивного змісту життя і реорганізація діяльності.
Третій напрямок – розвиток автентичності
Мета вправ цього напрямку – навчитися слухати себе і навчитися вибудовувати життя відповідно до своєї внутрішньої істини, тобто жити автентично.
Суб’єктивне простір людини, його внутрішній світ нескінченно багатий і прекрасний. І в кожній людині живе казка, живе краса, яка хоче бути пережитою. Пережита в об’єктивній реальності, проявлена у світі, народжена на світ, щоб життя в об’єктивній реальності відповідало, відображало внутрішню красу і внутрішню істину. Тоді людина живе своє, істинно своє життя. Тоді вона благополучна, вона задоволена, вона наповнена, вона щаслива.
Якщо людина не проживає те, що в ній хоче бути пережите, вона не задоволена, не щаслива, у неї росте почуття невдоволення собою, провини перед собою і злість на оточуючих.
Як цього уникнути? Працювати зі своїм суб’єктивним простором, відкривати і пізнавати його, бо там, всередині, лежить нескінченний запас енергії і життєвої сили, там, всередині, нескінченна краса і глибина, яка хоче бути проявлена і прожита в житті зовнішньому.
Дізнатися про свої багатства можна двома шляхами: через відображення в дзеркалі світової культури і через прояв у власній творчості.
Культура — це дзеркало людської суб’єктивності і це скарбниця людської суб’єктивності. Як дізнатися через відображення в дзеркалі культури про свої внутрішні скарби? В процесі споглядання творів мистецтва по «відгуку», якщо щось у мені відгукнулося — це моя краса прокинулася. Це МОЯ краса, це я такий/така — це базовий принцип методики. Це треба добре запам’ятати, тому що цей принцип дуже багато дає для розуміння себе та розуміння, набуття цінності себе. Адже, нічого б не озвалося, якщо б у мене цього не було. Якщо мій внутрішній світ не був би збудований подібно, я б не помітила цієї краси, взагалі б не помітила. І якщо я змогла це вмістити, значить, мій внутрішній світ більше, ніж ця краса, багатший за цю красу (Баликіна, Авторство себе і свого життя).
Також не слід забувати про необхідність і ефективність прийняття своїх достоїнств, як це не дивно звучить. Через соціальний страх бути не таким як всі, страх власної унікальності втрачається потужний ресурс. Страх власної унікальності породжує комплекс ізгоя: найчастіше усвідомлення, що я не такий як усі, не сприймається позитивно, як дар, а сприймається як покарання, як прокляття: не такий — ізгой. Тобто унікальність як єдина можливість створити ще не створене, як базовий ресурс не використовується, а ретельно ховається, ховається від самого себе. Тому прийняття своєї краси, своїх достоїнств не тільки необхідно для розуміння себе та формування автентичності власного життя, але ще і є досить ефективним способом видобутку «енергоресурсу».
Методика «Хазяїн натхнення» дає можливість керувати тим, що називається натхненням і вважається некерованим. Господар натхнення — це той, хто знає про свої здібності, таланти, можливості, знає, де в його суб’єктивному просторі це все лежить і як цим користуватися, знає і вміє грамотно користуватися.
Методика, як мінімум, рятує від небезпеки творчих криз і емоційного вигорання. Як максимум, дає можливість стати справжнім автором себе і свого життя, коли тобі підвладні всі аспекти твого буття до безмежності.
І, крім того, творча реалізація людини, кожної людини, вигідна суспільству в цілому, так як вона сприяє створенню благополучної і забезпеченої держави: суспільство, в більшості своїй, складається із самодостатніх, реалізованих особистостей, здатних самостійно організувати свій бізнес, виробляти креативний і якісний продукт, таке суспільство буде і психічно здоровим, і економічно стабільним. І тоді мрія «жити в красивому світі серед гарних людей» може стати реальністю.

III. Приклади практичних прийомів і методів
Будь-який з методів пропонується клієнту спочатку перевірити на відгук, послухати себе і вибрати, хочеться виконувати цю вправу чи ні, клієнт приймає рішення відповідно до свого внутрішнього відгуку. Якщо реакції немає, пробуємо разом змінювати, модифікувати цю вправу або шукаємо інше. Так поступово клієнт навчається придумувати собі завдання, які допоможуть йому вирішити його проблеми без допомоги інших, тобто вчиться бути психотерапевтом, і формувати свою унікальну технологію управління собою.
Метод «Список вражень або Джерело натхнення»
Завдання на тиждень — складаємо список вражень. Це перше завдання, перший крок у власну глибину — просто список: протягом тижня увага направлена на те, щоб згадати в минулому або побачити в теперішньому щось, що залишило сильне враження, викликало сильні позитивні емоції, захоплення, захват і т. д. Виконуючи це завдання протягом тижня, ми вже дуже помітно міняємо власний емоційний фон на більш світлий, позитивний, що дає збільшення енергії та мотивації, допомагає в подальшій роботі і покращує ставлення до нас оточуючих.
На наступній зустрічі освоюємо другий крок — «реалізувати враження» — ми беремо кожне враження, кожен випадок, і досліджуємо його: почуття, емоції, відчуття тіла, знову емоції, знову відчуття, поки не зрозуміємо, що це за чуттєва якість себе, що це за краса та сила, які пробуджуються у відповідь, кличуть і хочуть бути реалізованими. Описуємо кожну якість як можна докладніше, занурюємося в неї. Спостерігаємо за собою і задаємося питаннями: в якій діяльності якість проявлялася в минулому і на яку діяльність надихає в майбутньому? Так «реалізовуємо враження» — від фіксації враження до розуміння своїх талантів, сил, бажань, граней своєї нерозкритою краси.
Третій крок — практичний: ми думаємо, як можна її, цю красу, реалізувати у своєму житті, складаємо покроковий план і діємо.
Загальна схема:
1. Знаходимо свої якості: визначаємо за принципом «якщо мені щось подобається — це моє відгукнулося». Знаходимо в світі, в природі, в культурі якості, які відкликаються, захоплюють, за ним визначаємо якості, які хочуть бути пережитими.
2. Досліджуємо якість і за якістю знаходимо діяльність, яка дає можливість цю якість розгорнути, проявити, прожити.
3. Реалізуємо якості в процесі цієї діяльності у світі зовнішньому, щоб вона не нило десь глибоко всередині, а виявилась, засяяло і забарвила життя.
Завдання методу «Список вражень»: дослідження клієнтом власного суб’єктивного простору для більш глибокого розуміння себе, виявлення власних ресурсів і здібностей, формування навичок саморегуляції, формування навичок реалізації власного творчого потенціалу.
Цей метод можна використовувати в одній зустрічі як експрес-метод.
«Враження» — експрес-метод
1 — «Враження». Прошу пригадати найяскравіше позитивне враження. Назвати його і відчути його зараз, відтворити переживання.
2 — «Відчутна Якість». Прошу описати якості цього переживання, почуття, емоції. Перевірити кожне слово/назву на правильність, відповідність. Знайти найбільш точну якість, яка більш за все відповідає переживанню, або більш за все вразила: «так, це те, про що я завжди мріяв». Прошу сконцентруватися на цьому. Повне сприйняття — як можна більше інформації про цю якість: «які відчуття в тілі?». Описуємо відчуття і вибираємо найважливіше, те, що приносить найбільше задоволення, радість, найбільш «зачіпає». Так знаходимо ту саму потрібну «відчутну якість». Прошу сконцентруватися на цьому відчутті.
3 — «Діяльність». І тепер відповісти на два запитання: 1) При якій ще діяльності виникає це відчуття? У якій діяльності з’являється ця якість?
2) Що хочеться робити в цьому стані, якої діяльності просить ця відчутна якість, на які дії надихає?
Відповіді на ці питання дають ті види діяльності, які є місцем сили і творчості. Так можна легко знайти приховані здібності, таланти людини, що дуже допоможе в житті, стане хобі, що дає життєву енергію і радість, або буде справою, ділом, яким варто оволодіти професійно. І тоді це діло може стати справою життя і джерелом доходу.
Цей метод можна використовувати не тільки для профорієнтації, але також і для профілактики та допомоги при емоційному вигорянні, при депресивних станах, для виходу з кризових та суїцидальних станів, у роботі над формуванням психологічної зрілості і управлінням емоційними станами (Баликіна, Якісна автентичність).
Метод «Казка»
Написати твір на тему: «Казка про прекрасну людину». Це не казка в сенсі форми літературного твору, це всього лише опис, казкою це завдання називається для того, щоб ніщо не обмежувало політ фантазії, щоб вийти за власні обмеження і комплекси. Найпрекрасніша людина особисто для мене, тільки для мене. «Казка» пишеться обов’язково з свого «хочу». Казка з «хочу» повинна бути живою, не жива — значить фальшивим, обманюємо себе, потрібно постаратися бути чесніше, точніше, щоб казка ожила, щоб закохатися в цю казку, щоб вона захопила, зачарувала, засяяла зсередини і не давала спати ночами — а для цього потрібно бути дуже точним щодо своїх «хочу». Вибирати тільки те, що відзивається, відгукується. І як можна більше детальних описів: який він\вона, як говорить, де працює, як виглядає, як одягнений, що любить, що їсть, що п’є, чим захоплюється, з ким дружить, де живе, який у нього будинок, собака, машина і т. д. Кожну деталь перевіряємо на відгук, звіряємо зі своєю внутрішньою істиною — відзивається чи ні, за принципом «холодно — гаряче»: гріє душу ця деталь чи ні. Якщо ні — прибираємо її і шукаємо іншу, ту, яка точніше, яка відгукнеться.
Тут ми розвиваємо автентичність, вміння чути себе і бути чесними з собою. Ми слухаємо відгук. Обов’язково. Якщо відповіді немає — це не наше, це обман, фальш. Якщо реакції немає, не буде енергії для досягнення цієї цінності, буде розчарування, втрата часу та енергії життя, а вони не є нескінченними — час і енергія. Тобто ми йдемо за відгуком, і так напрацьовуємо це вміння, ми ніби протоптуємо доріжку у власну глибину, до власних багатств, до себе справжнього.
Не потрібно боятися самих шалених мрій, їх потрібно пізнавати і прописувати — адже ми пам’ятаємо, що якщо щось в мені запалюється — це я, це те, що я насправді хочу прожити. Боляче від того, що я не живу, я до болю сумую за самим близьким і коханим — за собою справжнім. А відчувається безвихідь через неправильні установки «це не я, мені ніколи таким не стати, мені не дано, я не достойний і т. д». Необхідно змінити установку, і все почне виходити. І тут проявляються різні форми негативної установки. Ми їх виявляємо, впізнаємо і працюємо з ними, щоб припинити їх вплив на нашу поведінку і наше життя.
Це початок казки, не обов’язково вона повинна бути закінчена за один тиждень, але вона повинна бути розпочата.
Поки ми пишемо свою казку, ми спрямовуємо увагу на позитивні аспекти, ми налаштовуємося на свою мрію і фарбуємо своє життя емоційними станами, більш співзвучними до цієї мрії. Поки ми пишемо, змінюється наш емоційний фон, фон формує поведінку, і так непомітно починає змінюватися наше життя. За цей тиждень ми стаємо ближче до своєї мрії.
Але завдання не тільки для цього. Ми пишемо казку, щоб пізнати себе, свої бажання, щоб відкрити для себе своє власне багатство, щоб відкрити той ресурс, на який ми будемо спиратися, з яким будемо працювати далі вже усвідомлено (на першому етапі життя змінювалося непомітно, а ми пам’ятаємо, що нам потрібно виховати в собі господаря, це найголовніше, тому що скільки б не змінювалося життя непомітно, якщо ми не створили цього усвідомлено, воно завжди може піти так як і прийшло, саме по собі). Тобто, завдання дозволяє по-перше, дізнатися про свої бажання і ресурси, і, по-друге, виявити установки і сценарії, які заважають створити для себе те життя, яке хочеться жити.
Отже, перший крок — написати казку. Цей крок передбачає глибоке щире занурення у власний суб’єктивне простір.
Другий крок — назвати і описати відчутні якості, опрацювати ці якості так само, як у вправі «Список вражень», потім знайти той емоційний фон з казки, який більше всього висловлюється і намагатися перебувати в цьому фоні протягом тижня. Емоційний фон допоможе казці поступово влитися в реальне життя, проявитися в житті, ніби народитися на світ. Цей крок передбачає також внутрішню роботу, дослідження своїх емоцій і формування навичок керувати своїми емоціями і структурувати власний емоційний фон.
Третій крок — обрати, що з казки найбільше хочеться прожити, виписати ці пункти і написати проект та покроковий план реалізації цього проекту на три місяці. І зробити це. Третій крок передбачає активні дії. Тобто перший крок — створення казки, другий — створення емоційного фону для переходу, і третій — втілення казки в життя.
Метод «Казка» дає можливість побачити реальність. Побачити свої реальні цілі, свої справжні бажання, ті бажання, які відкликаються, надихають, дають енергію, наповнюють силою. Завдяки «Казці» стає видно справжню мету. Таким чином, завдання методу «Казка» — знайти ресурс, опору, дізнатися про свої справжні бажання, щоб потім йти до досягнення цих бажань.
Вправи «Казка» та «Список вражень» можна продовжувати, уточнюючи і доповнюючи новими деталями, щоб набути вміння розуміти себе і вчитися саморегуляції.
Метод «Прийняття своїх достоїнств»
Згадати те, чого соромишся серед своїх достоїнств і «закохатися» в ці якості. Згадати, перерахувати свої переваги, знайти ті з них, яких соромишся і тому не проявляєш або проявляєш рідко. Закохатися: захоплюватися, радіти цим якостям, світитися ними, усвідомлено приєднати до цих якостей яскраві позитивні емоції, по суті, змінити відношення. Для цього необхідно зробити наступне: 1 — згадати ситуації, коли виявляв цю якість і вийшло красиво, правильно; описати, як це було красиво, звернути увагу також і на тілесні переживання; 2 — згадати, коли бачив у інших прояв цього достоїнства; описувати, як це красиво, включаючи сигнали тіла; 3 — змоделювати, як би проявив і яка краса вийшла б, так само бути уважним до відчуттів тіла. Тобто робити все для того, щоб усвідомлення у себе цих достоїнств викликало емоційний відгук радості, захвату, замилування — цілісний відгук, закріплений в тілесних переживання. Тоді прояв цих якостей в реальному житті буде супроводжувати не сором, а гордість, тоді їх захочеться показати, ними захочеться ділитися.
Метод «Повернути довіру до себе»
Написати список ситуацій, коли робив свідомий вибір, довіряючи особистому бажанню, «Слухаючи своє серце». У списку не менше 5 пунктів. Далі складаємо таблицю з трьох колонок. У першій колонці сама ситуація, у другій колонці результат, у третій — цінність цього вибору, придбані якості себе. Коли таблиця закінчена, переглядаємо її, робимо висновки. Далі працюємо з третьою колонкою. Намагаємося відчути ці якості себе, описуючи почуття і відчуття тіла. Входимо, таким чином, в першу якість, потім додаємо наступну, не втрачаючи попередньої. Так збираємо весь об’єм цілого. Перебуваючи в цьому об’ємі, описуємо свої відчутні якості і почуття, звертаючи увагу на те, як зміцнилася довіра до себе, впевненість у собі, цінність себе.
Метод «Вибір»
Завдання методу — формування саморефлексії, самостійності, відповідальності та психологічної зрілості.
Вже в першому семестрі ми починаємо використання цього методу з простої вправи «Вибір»: протягом доби спостерігати, усвідомлювати кожну свою дію з наступної позиції — це Я прийняв рішення виконувати цю дію, це мій власний вибір, мені цього хотілося чи мені це було потрібно, але це МІЙ власний персональний вільний вибір. І похвалити себе, порадіти за себе: «Зараз, у момент вибору Я самостійний, я вільний, я сильний, я молодець!». В результаті виконання цієї вправи з’являється осмисленість дій, усвідомлення самостійності і відповідальності за своє життя, з’являється особиста сила і життєва енергія, а також переживання реальної включеності у власне життя.
У подальшій роботі можна видозмінювати текст вправи за необхідністю, залишаючи суть методу: акцентувати увагу на усвідомленні власного вибору безпосередньо в момент вибору і супроводжувати цей вибір позитивним емоційним підкріпленням, що дозволяє сформувати емоційну опору і почуття безпеки для того, щоб бути з собою більш щирим, мати у відносинах з собою менше фальші і почуття провини, а за великим рахунком дати собі право бути собою і відчути силу і радість включеності в життя в даний момент часу.
Метод «Чотири справжніх питання»
1.Що є улюблена робота? (особисто для мене: що це, як це — почуття, відчуття, якості мене, який я при цьому; коли це — коли це буває, в яких ситуаціях?)
2.Що є справжнє творчість? (особисто для мене: що це, як це, коли це)
3.Що є справжнє життя? (особисто для мене: що це, як це, коли це) Що є не справжнє.
4.Що є справжній я? (особисто для мене: що це, як це, коли це)
Відповідаємо собі на ці питання, на кожний з чотирьох питань за трьома напрямками, якийсь з напрямків дасть можливість побачити необхідне. Записуємо виявленне, робимо висновки. Вправа досить ефективно працює також і в груповому тренінгу.

Золоте правило «ресурсодобуваючих» технік: потрібні ті питання, які направляють клієнта до того, щоб бути «автентичніше» — чесніше з собою, бути ближче до себе справжнього, бо це і є ресурс, там лежить енергія, і сила, і знання. Отже, автентичність — це ресурсний стан.
Всі вправи методики можна використовувати для вирішення проблеми творчої кризи і для її профілактики.

Приклад програми першого етапу — жіночого курсу особистісного розвитку. Застосування методу «Казка»
Ці техніки я використовую як для індивідуальної роботи, так і в груповому тренінгу.
1. Метод «Казка про ідеальну жінку».
2. Метод «Сімейна історія».
3. Метод «Таблиця відносин».
4. Метод «Таблиця цілей».
1. Метод «Казка про ідеальну жінку». Написати твір на тему «Казка про ідеальну жінку, її ідеального партнера і їх ідеальні відносини». Виконувати завдання, дотримуючись усіх вимог до «казки»: максимально автентично і максимально повно за трьома напрямками: вона, він і їх відносини. Працюємо над казкою як мінімум тиждень, щоби зануритися в цю якість, відчути, зазвучати цим. Приносимо результати на наступну зустріч.
2. Метод «Сімейна історія». Згадуючи свої батьків (або тих, хто виховував), відповісти як можна більш повно по пунктах на наступні питання: яким було ставлення вашої матері: 1 — до себе, 2 — до чоловіка, 3 — до сім’ї, 4 — до шлюбу взагалі, 5 — до себе як жінки, 6 — до жінок взагалі, 7 — до ролі жінки в сім’ї, 8 — до доньки, 9 — до Вас як майбутньої жінки, 10 — до чоловіків взагалі, 11 — до ролі чоловіка в сім’ї, 12 — до свого життя, 13 — до щастя, 14 — до любові, 15 — до сексу, 16 — до грошей, 17 — до роботи, 18 — до творчості. І яке було відношення Вашого батька: 1 — до себе, 2 — до дружини, 3 — до своєї сім’ї, 4 — до шлюбу взагалі, 5 — до себе як чоловіка, 6 — до чоловіків взагалі, 7 — до ролі чоловіка в сім’ї, 8 — до доньки, 9 — до Вас як майбутньої жінки, 10 — до жінок взагалі, 11 — до ролі жінки в родині, 12 — до свого життя, 13 — до щастя, 14 — до любові, 15 — до сексу, 16 — до грошей, 17 — до роботи, 18 — до творчості.
У процесі роботи з’являться нові осмислені факти і висновки. Записуємо їх у щоденник, приносимо на наступну зустріч або на групу.
3. Метод «Таблиця відносин». Аналіз та реконструкція сімейних сценаріїв і установок.
Складаємо таблицю з 5 колонок. Перша колонка «Цінності» маленька, в ній просто перераховуємо цінності зі списку (1 — до себе, 2 — до чоловіка, 3 — до сім’ї тощо). Друга колонка «Сімейна історія», в неї вписуємо свої відповіді із завдання «Сімейна історія» по кожному пункту. Третя колонка «Мої успадковані установки», тут пишемо, що є у нас, тобто, що успадковане від батьківської установки і як вона в нас відобразилася, перетворилася. Четверта колонка «Поведінка», «мої успадковані установки впливають на поведінку, що змушують робити, чого не дозволяють робити. І п’ята колонка «Казки», як ідеальна жінка з нашої казки відноситься до даного питання або веде себе в такому випадку.
У процесі роботи над цим завданням відбувається переосмислення, багато що стає зрозумілим, багато питань вирішуються. Над цим завданням я також пропоную працювати тиждень. Результати, відкриття, висновки приносимо на наступну зустріч (або на групу).
4. Метод «Таблиця цілей».
Тепер нам потрібно перевести казку в ціль. Для цього робимо нову таблицю з трьох колонок: 1 колонка — «те, що є на сьогоднішній день», 2 колонка — «цілі» (цілі+задачі+покроковий план реалізації), 3 колонка — «казки». У першу колонку виносимо з попередньої таблиці з колонки «Мої успадковані установки» той пункт, який хочемо змінити. Це те, що є на сьогоднішній день. У третю колонку виносимо відповідний пункт з колонки «казки». Це те, чого ми насправді хочемо, про що приємно мріяти, що викликає теплі почуття, «гріє душу». І саме через те, що воно гріє душу, воно не реалізується — ну повинна ж бути у людини віддушина, і тому спроби перекласти казку в ціль зазвичай викликають опір, це потрібно пам’ятати і долати опір.
При перекладі казки в ціль ми переводимо себе з пасивного стану в активний, з мрії в діяльність. Тому мета повинна бути описана не як очікування, а як завдання для себе, покроковий план реалізації списоку необхідних дій.
Тепер в лівій колонці ми бачимо, що ми маємо і в правій колонці бачимо, чого ми хочемо. У середній колонці прописуємо кроки, за допомогою яких ми збираємося досягти бажаного на базі того, що є.

IV. Трохи про третій етап навчання «Аспекти психологічної зрілості особистості»
Базова мета третього етапу — формування психологічної зрілості, робота спрямована на те, щоб, передусім, прийняти себе як унікальність і відокремленість, прийняти факт власної самотності і взяти повну відповідальність за себе і своє життя, а також навчитися розпоряджатися цією відповідальністю з радістю і отримувати насолоду від процесу життєтворчості.
Аспекти психологічної зрілості
Ті ознаки особистості, які я раніше назвала екзистенційними — це, власне, і є ознаки психологічної зрілості. В різних підходах вони називаються по-різному: риси самоактуалізованої особистості у Маслоу (Самоактуалізація), зрілість у Олпорта (Становлення особистості), душевне здоров’я у Фромма (Здорове суспільство), автентичність у Бюджентала (Мистецтво психотерапевта), екзистенціальність і персональність у Ленгле.
В моїй методиці також звучить «господар себе і свого життя» і «автор себе і свого життя», тобто той, хто у себе є, хто свідомо і з власної волі керує усіма процесами свого внутрішнього і зовнішнього життя, створює, творить себе і своє життя.
Отже, підсумовуючи вищесказане, можна побачити основні риси психологічно зрілої особистості, такі як свідомість і осмисленість, прийняття власного вільного вибору і відповідальності за цей вибір, усвідомлення кінцевості життя і безумовної цінності життя свого та іншого, прийняття своєї відокремленості і унікальності і здатність до глибоких щирих відносин з іншим, здатність любити, здатність вступати у відносини на рівні суб’єкт-суб’єкт, на рівні Я-Ти. Це ознаки Людини розумної. Дорослої. Мудрої. Здатної любити щиро. Здатної творити і створювати нове. Здатної прийняти свою відокремленість і унікальність, і тому, як наслідок, прийняти унікальність, інакшість іншого. Прийняти іншого таким, який він є. Взяти, побачити світ таким, яким він є, без ілюзій. Тобто, ознаки Людини, здатної Бути (з собою, з іншими, зі світом), Творити, Любити.
Ці якості можна розглядати за чотирма напрямками, виділити чотири аспекти:
1. Відносини з собою. Гармонізація відносин із собою, пізнання і прийняття свого внутрішнього світу, зниження внутрішніх конфліктів, розвиток довіри до себе. Цілісність на основі розширеного прийняття і сприйняття себе, і свідомості, і емоцій, і тілесних переживань. Навички саморегуляції. Здатності до творчого самовираження і самореалізації. Здатність Бути з собою і здатність бути собою.
2. Відносини з іншим. Розуміння і прийняття інших. Здатність до емпатії, співпереживання, до резонансних відносин, до емоційної близькості і відкритості з іншою людиною.
3. Відносини з життям. Вміння творити своє власне автентичне життя за своїм задумом, набуття «екзистенціального сенсу», який відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як виконання і як глибоке щастя.
4. Відносини зі світом. Відкрити Велике навколо нас і Глибину в нас, відкритість, проникність; знайти цілісності з самим Буттям і єднання з ним. Ленгле: «Тут я вільний від себе і тому вільний для себе, вільний для всього іншого. Тільки в такому Великому ми можемо жити, знайти свій дім, розвиватися» (А. Лэнгле, лекція «Дух і екзистенція»).
Ознаки людської зрілості не можуть існувати один без одного, вони взаємопов’язані і взаємозалежні: одне неможливе без іншого, а з’явиться одне — дає життя іншим, породжує інші. Вони складають єдине ціле. Тому ми поступово просуваємося за програмою, іноді повертаючись до пропрацьованих тем, тому що вони бачаться вже по-новому і відкриваються все більше. Ми піднімаємося ніби по спіралі, знаходячи все більше опори всередині себе.
Ми вчимося впорядковувати своє життя. Так як дорослішання — це структурування (порядок із хаосу) свого життя, керування їм за своїм вибором, а управління починається з прийняття відповідальності. Ми вчимося включатися в процес власного щохвилинного вибору і робити його повністю усвідомленим.
Ми досліджуємо свої ролі Дитина-Батько-Дорослий в аспекті їх ставлення до базових екзистенціальних даностей, таким як свобода-відповідальність, життя-смерть, ізоляція-злиття (причетність), смисл (сенс)-безглуздя, щоб навчитися не ототожнюватися з цими ролями, бачити їх і управляти ними усвідомлено, розуміти їх цінність і сенс для себе. Тоді, в більшості випадків, робиться власний усвідомлений вибір на користь ролі дорослого, як найбільш ефективної.
Ми досліджуємо стан самотності, вчимося приймати його без страху. І так страх поступово проходить і приходить радість свободи і можливість творчості.
Ми вчимося включатися в резонансні відносини. Знаходячи більше внутрішньої свободи, ми знаходимо відкритість і так отримуємо можливість більш глибокої емоційної близькості з іншою людиною. Так отримуємо здатність до резонансних взаємодій, до суб’єкт-суб’єктних відносин, говорячи людською мовою, стаємо здатні на справжню глибоку і щиру Любов.
Все це ми робимо практично, використовуючи вже розроблені раніше методи програми третього етапу, за необхідності адаптуючи їх під конкретну ситуацію, і також створюємо разом нові прийоми.
Метод «Дитина-Батько-Дорослий в екзистенціальному підході»
Дослідження проявів ролей Дитина-Батько-Дорослий щодо базових екзистенціальних даностей свобода-відповідальність, життя-смерть, ізоляція-злиття (причетність), смисл (сенс)-безглуздя.
У цьому методі використовується розроблена Ірвіном Яломом (Yalom, 1980) екзистенціальна концепція, в якій він постулював чотири «даності»: смерть, свобода, ізоляція і осмисленість в застосуванні до его-станів Дитина-Батько-Дорослий в моделі трансактного аналізу Еріка Берна.
Схема проста. Беремо першу пару базових екзистенціальних даностей і розглядаємо ставлення до неї кожної з ролей Дитина-Батько-Дорослий. Робимо висновки. Потім беремо другу пару, і так далі. В кінці робимо загальні висновки.
Загальна схема роботи
1. Свобода-відповідальність.
Дитина. Свобода: _______. Відповідальність: _______.
Батько. Свобода: _______. Відповідальність: _______.
Дорослий. Свобода: _______. Відповідальність: _______.
Висновки _______.
2. Життя-смерть.
Дитина. Життя: _______. Смерть: _______.
Батько. Життя: _______. Смерть: _______.
Дорослий. Життя: _______. Смерть: _______.
Висновки _______.
3. Ізоляція-злиття (причетність).
Дитина. Ізоляція: _______. Злиття: _______.
Батько. Ізоляція: _______. Злиття: _______.
Дорослий. Ізоляція: _______. Злиття: _______.
Висновки _______.
4. Смисл (сенс)-безглуздя.
Дитина. Зміст: _______. Безглуздість: _______.
Батько. Зміст: _______. Безглуздість: _______.
Дорослий. Зміст: _______. Безглуздість: _______.
Висновки _______.

Висновок
Стати автором себе і свого життя означає, насамперед, прокинутися для себе і пізнати себе справжнього і свої справжні бажання. Кожна людина від початку творець, кожна безмежно талановита, потрібно лише дістатися до тієї глибини себе, де живуть таланти. І тоді людина реалізується, це дуже красиво, це унікально, а, отже, цінне. Створювати своє життя, те життя, яке буде подобатися, тому що буде відповідати мені істинному. У таке життя захочеться бути включеним. З радістю, з захопленням, з любов’ю, щоб жити повним життям і бути найщасливішим з людей.
Чим більше людина відкривається назустріч свого внутрішнього світу, своїм переживанням, тим більше вона стає здатною співпереживати іншим, бачити внутрішній світ іншої людини, внутрішню красу людей. І тоді людина здатна на відносини красиві, відкриті, щирі. Вона знаходить близьких людей, насправді близьких, з якими можливе інтимне спілкування душі з душею. І така людина вже ніколи не буде самотньою.
І, крім того, реалізована особистість має можливість протистояти загрозі економічних криз та інших соціальних катаклізмів, що сприяє не тільки психічному здоров’ю, але і економічній стабільності.
Отже, в результаті нашої спільної роботи отримуємо:
Гармонійні відносини з собою, з іншими, з життям, зі світом. Щастя повернути себе собі, цілісність, завершеність, психологічне благополуччя і матеріальну стабільність. Отримуємо творчий злет і цікаве, яскраве, «смачне» життя, повноту життя, в якій людина присутня як автор, як Творець. Можливість творити і приносити в світ новий сенс і нову красу. Отримуємо відчуття себе живим і включеність в живе Буття.
Також за допомогою моїх методів роботи можна легко знайти внутрішні ресурси, приховані здібності, таланти людини, що допоможе в житті знайти джерело життєвої енергії і радість через хобі, або через справу, якою варто оволодіти професійно, і вона може стати справою життя і джерелом доходу. Ці методи можна використовувати не тільки для профорієнтації, але і для профілактики та допомоги при емоційному вигорянні, при депресивних станах, для виходу з кризових та суїцидальних станів, у роботі над формуванням психологічної зрілості і управлінням емоційними станами в системі взаємин. Така робота також буде дуже корисною для людей творчих професій, які хочуть примножити свої здібності і відкрити нові, або які з тих чи інших причин відчувають творчу кризу.

Список літератури
1. Баликіна В. Ю. Доповідь «Формування навичок управління власними творчими ресурсами розвитку особистості. Екзистенційний підхід». Щорічна психологічна конференція в Одесі «Актуальні проблеми сучасної екзистенціальної психології та психотерапії», 2014р. [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/doklad-tvorchestvo/
2. Баликіна В. Ю. Якісна автентичність [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/moya-terapiya-ka/
3. Баликіна В. Ю. Програма особистісного розвитку «Авторство себе і свого життя. Екзистенційний підхід» [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/programma/
4. Баликіна В. Ю. Мова відчуттів [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/moya-terapiya-lana/
5. Бердяєв Н. Сенс творчості (Досвід виправдання людини). М.: Вид-во Р. А. Лемана і С. В. Сахарова, 1916. [Електронний ресурс] / Микола Бердяєв. – URL: http://www.psylib.org.ua/books/berdn01/index.htm
6. Бубер М. Я і Ти. Переклад Ст. Ст. Ринкевича . З кн.: Мартін Бубер. Два образи віри. М., 1995. с. 16-92.
7. Ленгле А. Лекція «Духовність і екзистенція», м. Київ, 2013р.
8. Мамардашвілі М. К. «Психологічна топологія шляху»/ М. Пруст «У пошуках втраченого часу». С-Пб.: Вид-во РХГИ/ журнал «Нева», 1997.
9. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття (1945) / Пер. з фр. під ред. В. С. Вдовіна, С. Л. Фокіна. — СПб.: Ювента; Наука, 1999. — 603 с.

Автор перекладу Анна Конончук

«Моя терапия». Книга

dsc_7562

Предисловие

на правах рукописи

«Моя терапия» — это мой поиск внутренней родины. Мой путь домой. Вся моя жизнь, моя любимая, всегда творческая работа, мои стихи, мои песни, моя любовь, встречи, события, тайны, музыка между строк — все это всего лишь мой путь домой. И эта книга — часть этого пути.

Двусмысленность названия «Моя терапия» вполне оправдана. Мне всегда кажется, что я получаю гораздо больше от этого процесса, чем клиент, который пришел ко мне. По какому чудесному сплетению событий в мою жизнь приходит именно этот человек, именно с этой темой и именно сейчас, когда эта тема для меня так открыта и так важна? Читать далее

Вьюга

Вьюга, крылья, крылья, вьюга
Колокольни купола
Над Софиевой дорогой
Голубая даль светла

Как свидетели живые
Камни этой мостовой
Помнят ноженьки босые
Помнят плач и шепот твой

Стены белые склонялись
Над испуганной душой
Переулки укрывали
Шелест крыльев над тобой

На Софиевой дороге
Каждый камень говорит
И душа встречает Бога
И в глаза ему глядит

Утро чистое восходит
Умывает купола
Где-то вьюга в сердце бродит
Но душа уже светла

Вьюга, крылья, крылья, вьюга
Полетаем и уснем
Это было или будет?
Это помним или ждем?

В день рожденья

Открывается небо и звезды танцуют
Планеты тебе гороскопы рисуют
Сегодня, и завтра, и впредь, и всегда
Со дна поднимая твои города

В них мудрые люди как добрые дети
Им радостно, им интересно на свете
Они справедливы, логичны, честны
Их души открыты, а мысли ясны

Но есть у них странные – редкий народ
Они знают тайны и ходят по снам
Они забираются в души и там
Разгул учиняют во славу богам

Из темных глубин достают корабли
И летят паруса, раздавая надежду
И пусть кораблям далеко до земли
Но ты уже слышишь их песню вдали

Открывается небо, танцуют планеты
Сегодня, и завтра, и впредь, и всегда
Хрустальными башнями тянутся к свету
Твои восхитительные города

***

На самом краю у неба
В безумно высокой дали
Где никто никогда еще не был
Проходили твои корабли

На дне самой темной ночи
Где никого еще нет
Лежат твои крылья и плачет
По ним рассвет

Душа как слепая птица
Неистовые глаза
А в море уже клубится
Танцует и зреет гроза

И просыпается ветер
И зовет паруса
На том и на этом свете
Радостно зреет гроза

Заклинанья

Без тебя было пусто, так пусто…
Я как будто была не собой
Я скиталась по мертвому руслу
Я текла пересохшей рекой

Что-то теплилось в музыке грустной
Но бессмысленны ночи, пусты
Пальцы ищут по простыни, будто
Здесь когда-то был ты. Здесь был ты…

Ты не знаешь, как это бывает
Ты не знаешь – тебе повезло
Ты не жил, когда все умирает
Все внутри, что любило, звало…

Когда медленно, неумолимо
Безысходность вливается в кровь
И единственный сон о любимом
Не зовет… я не помню любовь

Из живого источника пепел
Из священного танца лишь грязь
Только сон обжигающе светел
Только сон еще помнит о нас

Я пишу для Души заклинанья
Выжигая твои имена
Я рисую ей тайные знаки
Чтобы не забывала она

Если есть кто-то Там, сильный, мудрый —
Я хочу свое право на боль!
Я отдам и свободу, и радость
Только пусть мне оставят любовь

Только пусть мою память оставят
Чтоб душа никогда не спала
Я хочу, чтоб она тосковала
Чтоб надежда ей сердце рвала

Чтоб она забытье презирала
Чтоб иллюзий бежала она
Я хочу, чтоб она тосковала
Чтоб  искала, звала и ждала

Черная бабочка

Черная бабочка
Черная истина
Честность нагая
Плутает во мгле

Голос души
Навевающий песни
Маленькой бабочке
В черной скале

Черная бабочка
Крылышки ломкие
Скорая смерть
Незавидная роль

Есть только день
Этой жизни обманчивой
Черная бабочка
Черная боль

Легкая бабочка
Крылья распахнуты
Плавный полет
Внутрь черной скалы

Вглубь, в темноту
Где все чувства упрятаны
Сны неизвестны
Надежды малы

Нежная бабочка
В городе каменном
Память молчит
И молчат зеркала

Нет здесь опоры
Нет света, нет голоса
Трепет крыла
Только трепет крыла…

Музыкант

Мой Музыкант придет
И распакует слезы
Иллюзия спадет
Увянут розы

Мой Музыкант во сне
И на свободе
Один за главную черту
Не переходит

Он служит боли, он ее
Благословляет
Ее из сердца пьет
В ней умирает

За ней готов идти
Куда угодно
Сегодня это «грязь»
А завтра – модно

Без остановки, без любви
Без сожаленья
За ней, за собственной душой
За откровеньем

Пока душа болит
Она живая
Не спит красавица, не спит
Пока сгорает

На утро – тьма. И суета
И пустозвонье
Но в отголосках красота
Душою водит

Нашептывает ей слова
Неспетых песен
И снова дивная жива
И склеп ей тесен

И снова просится в полет
В живую небыль
И снова Музыкант придет
И распакует небо

Бестелесная Айна

Бестелесная Айна
С глазами-туманами
Приходила ветрами
Жила ураганами

Бестелесная Айна
С глазами-туманами
Украшала застолье
Сосудами странными

Их вино обжигало
Кровавыми ранами
Их вино полыхало
Желаньями странными

Бестелесная Айна
Покоя не знавшая
С забытьем не знакомая
И от спящих уставшая

Расходилась ветрами
Жила ураганами
Плоть на части рвала
И дышала обманами

Никого ни щадила
Ни Мужа, ни мальчика
Никому не дарила
Надежды обманчивой

Наслажденья не знав
Благодати не ведая
Болью души звала
Только Тайному следуя

И клубится в сердцах
Память Жизни отчаянно
И таится в глазах
Плач души неприкаянной

Луна

Луна висела в черноте
И вспоминала
Когда ее любили те
Кого не стало

Я помню: юная Земля
Пылают горы
И красным светится заря
На красном море

Я помню сапоги солдат
Проклятья Богу
Последний хлеб, последний взгляд
Тебе в дорогу

Я помню запахи тюрьмы
И бездну горя
Как корабли сжигали мы
Как пили море

И разрываются сердца
От страшной боли
Горят безумные глаза
Я не позволю!

Я буду драться до конца
Без слез, без песен
Сожгу слепые небеса
Развею пепел

Порву свои больные сны
Найду мгновенье
В котором судьбы сплетены
И все потери

Я проживаю каждый раз
Все ту же сказку
Я – автор, мне и изменить
Её развязку…

Она смотрела на луну
И вспоминала
А с нею рядом были те
Кого давно не стало

Я помню: юная Земля
Пылает море
И красным светится заря
Но я не помню, кто я

Знахарь

На пустынной улице
У пустых домов
Повстречал я Знахаря
Из других веков

И сказал мне Знахарь:
Знаю я тебя!
Ты сегодня, мальчик,
Погубил себя

Ты сегодня, юноша,
К девице остыл
У тебя, у юноши,
Изменился пыл

Ты сегодня, дяденька,
Увидал во мгле
Отраженье страшное
На пустой земле

Рыла безобразны,
Мертвые глаза
Ты проник в их тайны,
Ты узнал, что за…

Ты сегодня трижды
Танцевал с Душой
И сама царица Ночь
Была тебе женой

Ты сегодня, дедушка,
Много возлюбил
Получил сокровище
Да и позабыл

Ты сегодня, мальчик,
Бога повстречал
Испугался до смерти
Да и убежал

Радоваться не чему,
Не о чем грустить
Если жить захочешь,
То по-своему жить

Обернулся вороном
И, взмахнув крылом,
Разразился хохотом
Да и был таков

«Состояться»

Виктория Балыкина

Роман — погружение

Глава 1. Встреча
Глава 2. Люблю
Глава 3. Наше время
Глава 4. Музыкант
Глава 5. Свобода

Глава 1. Встреча

Я спала. Долго. Я была нигде. Моя человеческая часть занималась своими делами. А я спала. Помню, несколько раз меня пытались разбудить, достать из этого «нигде», звали, но я спала. И вдруг что-то качнулось, и что-то проснулось, где-то там, в бытии. Появился смысл. Нужно быть, будет событие, будет новое, будет важное, будет Жизнь – нужно быть. И появилась я.

***

Я появилась интересная. Красивое тело, легко двигаться. Элегантное, но не соответствующее времени и моде платье, больше средневековое, похожее на мантию, переливающееся разными цветами от темно-зеленого до золотого. Странно, что люди не обращали внимания на мой наряд. Ах, да – люди видят меня такой, какой хотят. А вот «волки» видят больше. И они видели меня. Я шла к их «стае».

Я всегда восхищалась «волками». Их живой свежей силой, волей, интеллектом, «волки» – лучшее, что случилось с человечеством за все время его существования. Для меня они были надеждой людей. И их становилось все больше.

Но сейчас… нет, это была не просто надежда, это был радостный трепет ребенка перед новогодним чудом. И чем ближе я подходила, тем легче мне было идти, я шла правильно, каждый шаг мой был еще и еще более правильным действием, каждый шаг приближал к важному, наполнял энергией, смыслом. И я уже не шла, а летела. Вырастали крылья, я прятала их за свой ранее увиденный образ — под мантию. Ну не пугать же людей! Я наполнялась такой смелой силой, что едва сдерживала свое танцующее тело, стараясь держаться в рамках приличной походки.

«Волки» стояли на открытой террасе большого квадратного особняка. Дом был сложен из темного, почти черного дерева, стены, крыша, терраса, окна – все было одинаково темного дерева. Одноэтажный, с почти плоской крышей, очень большой, из-за своих размеров казавшийся низким. Здесь вообще не было высоких зданий, весь город тянулся не вверх, а вширь. Этот особняк был их клубом. Сверху вывеска, не помню, не то «Мастер», не то «Мистер». Бильярдная, ресторан, гостиница и пара офисов. Здесь они собирались и для принятия важных решений, и просто отдохнуть. Это было их место.

На террасе их было семеро, трое зрелых мужчин, которые издали «учуяли» меня, и четверо волчат лет восемнадцати что-то оживленно обсуждали. Они были очень разные, но всех их объединяла какая-то неслышная красота.

***

Вообще, все волки по-своему красивы, хорошо сложенные, стройные, темноволосые и темноглазые. И почти всегда в черном: черные джинсы, рубашки, футболки. Они любят черный цвет. Их поэтому путают с мафией, с гангстерами. Но если послушать или просто всмотреться в их лица – не много общего с мафией. Нет ни злости, ни агрессии, ни страха, они открыты, благородно гармоничны, они в мире с собой. И безумно любопытны. Смелы до безрассудства, но не злы. Пока не окажутся в ситуации, когда их заставляют делать что-то, чего они не хотят. Вот тогда они могут быть смертельно опасны. Наверное, за это люди и прозвали их волками: «кусаются» они. А еще за то, что живут «стаями», и общаются чаще всего с себе подобными. Ну так это естественно: всем хочется общаться с себе подобными, а волки имеют смелость делать то, что им хочется. И умеют это делать. Умеют учиться, достигать, у них есть цель и смысл. И они потрясающе умны. Они любят учиться, любят загадки. Непознанное не пугает их, а возбуждает творческий интерес. Блестящие ученые, философы, великолепные музыканты. Красивые, благородные лица, ясные глаза. Как не восхищаться?

Но люди их не любят. Опасаются, уважают, завидуют, восхищаются, обсуждают, – но не любят. Не принимают. Сложно принять того, кто лучше тебя, да еще и не управляем.

А они любят людей, и не «с гречневой кашей», а искренне любят. Только скучно им с людьми. Вот и держатся своей стаи.

К нам, изначальным, волки относятся с величайшим почтением, это у них в культуре, и с восторженным интересом – это реакция. На загадку, на непознанное. Только волк эту загадку сразу разгадать пытается, понять, описать, объяснить и упорядочить. (Вообще, их любимое занятие, по-моему, из хаоса порядок создавать. И чем больше хаос, тем интереснее, тем сложнее и многограннее структура получается.) Волк пытается познать непознанное. А изначальный в нем живет. Волк узнаёт, а изначальный Знает. Волк порожден человечеством, а изначальный… Волки молоды, они появились несколько тысяч лет назад. А изначальные… Помнят рождение Вселенной. Не все, конечно. Как есть нереализованные волки (но это большая редкость), так есть несостоявшиеся изначальные, и таких большинство. Ведь изначальные рождаются среди людей. И потом им еще нужно стать изначальными, состояться. Огромное количество изначальных так и не поняли, кто они. Но тот, кто понял и пошел вглубь себя, тот может со временем состояться как изначальный.

***

Я не спрашиваю себя, зачем я сюда иду и что я здесь найду, вопросы не нужны. Каждый шаг сообщает, что я иду правильно, я должна быть здесь. Я Знаю. И я лечу навстречу неизвестному событию, которого ждала целую вечность, ждала даже во сне.

Я быстро поднимаюсь по ступеням и иду по террасе мимо этих семерых мужчин, которые замерли и наблюдают за мной, прислушиваясь, как прислушиваешься к красивой музыке, вдруг зазвучавшей где-то вдали. Они видят меня и видят такой, какая я сейчас, наполненная своей изначальной силой, для видящего это восхитительное зрелище, и юноши смотрят во все глаза. Но старшие сосредоточены, прислушиваются не только ко мне, они слышат: я несу в себе Событие.

На противоположном конце террасы появляется подросток лет семнадцати. Появляется как-то сразу, влетает по ступенькам, будто на крыльях. Растрепанные волосы, распахнутая рубашка черного шелка, ошеломленные глаза. Видит меня, останавливается, осторожно ставит в угол бильярдный кий, и уже спокойно идет навстречу. Проходит мимо, не глядя, и как бы случайно слегка касается локтем моего плеча. Вот шалопай! И вдруг… Что-то случилось. Что-то пришло. Я не могу двинуться дальше, следующий шаг будет неправильным. Шаг «от» него – неправильно, бессмысленно, потеря, горе, вечность ожидания, сон, пустота. Любой шаг «от» него ведет к потере смысла. Поворачиваю голову. Он стоит за мной. Ждет. Улыбается. Радуется. Ему просто хорошо. Он спешил, он несся. Он рвался на части. Он звал, он искал. И он спешил сейчас, очень спешил. Теперь он пришел. Он успел. Теперь ему хорошо. И спокойно. И до чертиков весело. И он не хочет знать, он – от рождения влюбленный в непознанное – не хочет знать сейчас. Он хочет только одного: быть здесь. Потому что здесь я. Ходит вокруг. Улыбается. Незаметно опускает голову к моему плечу и… не коснувшись, убирает – играет. Заглядывает в глаза – спрашивает. В глазах пляшет бешеная радость. В глазах – вселенная. МОЯ вселенная! И мы оба уже знаем. Но я должна спросить – так нужно. А он должен ответить. Я спрашиваю: «Хочешь уйти со мной?». Торжествующий взгляд на меня: «Идем!» — он хватает меня за руку, и мы прыгаем со ступенек. В зеленую траву. В утренний город. В синее небо…

***

Помню широкий мост через реку, очень красиво изогнутый, по берегам зелень, деревья, дальше особняком стоящие современные красивые строения, не ясно, что это – библиотеки, музеи или рестораны. И дальше город: свободное, просторное, открытое пространство, открытое безоблачное небо. Город молодой – все здания современные, практически новые. Но очень много зелени. А вокруг города лес. Свободно. Здесь везде как-то чисто, светло и свободно. И тихо. Редкие пешеходы, на дороге ни одной машины. Только легкий ветер и плеск волн.

Мы поднимаемся на мост и почти сразу останавливаемся. Он, улыбаясь, старается поймать мой взгляд. И вот… И город исчез, мост исчез. Есть только мы, но непривычные мы, это непривычно и для меня и для него. И это будоражит. Юная светлая радость обретения, встречи с любимым, безумствующая радость. И бесстыдное вожделение. И откровенное счастливое «да» на каждый немой вопрос. Не нужно ничего скрывать – мы уже есть друг у друга. «Ты — моя» — не вопрос, утверждение. «Да!» И счастье. И, боже, какой восторг в ответ! «Ты — мой» – «Да!». «Навсегда» – еще утверждение. «Навсегда!». И мы, вцепившись взглядами, с восторгом молодых котят, до одури носящихся друг за дружкой и одурманенных собственной игрой, несемся сквозь этот город, сквозь это время, сквозь этот и тот мир, заполняя их первым, небывалым, но теперь навсегда живущим в них обоих счастьем. Счастьем НАШЕЙ встречи. Господи, неужели же может быть так хорошо! Все мое непознанное, все мое изначальное, о чем я еще не знаю и не догадываюсь, все здесь, в его глазах. Он видит меня всю. Он открывает мне меня. Я есть, когда он смотрит так. Беснуется радость, безумствует Жизнь, переливаясь из глаз в глаза. Уносит разум. Уносит нас. Это случилось. Это произошло в реальности. Мы есть друг у друга. Мы открыты друг другу. Мы вливаемся друг в друга. Мы вместе. Здесь, на этом мосту, в этом времени, в этом городе, происходит событие. И будет происходить всегда. Событие – это мы. А все, что могут видеть прохожие: двое очень красивых от счастья людей – женщина и юноша – держатся за перила и улыбаются друг другу.

***

Не знаю, сколько времени это длилось – два часа или два месяца – совсем не знаю, время шло по-другому. Но в какой-то момент это закончилось. Вернее, не закончилось, но стало другим. Мы стали едины.

И мы пришли к его отцу. Тот же деревянный особняк, мы поднялись на террасу и вошли в одну из множества незаметных дверей. Это была небольшая комната, что-то вроде офиса: низкий потолок и стены из темного дерева, стол с компьютером, черной кожи кресло у стола и такие же диваны вдоль стен. На стенах – ничего: ни календаря, ни картинок, ни символик – вообще ничего. Странный офис.

В комнате было несколько человек из его стаи. Они спокойно расположились на диванах у  стен, и, казалось, ждали нас. Среди них две женщины, скорее всего – мать и бабушка. Женщины молчали, они Слушали. Не прислушивались, а Слушали. Слушали так внимательно, что, казалось, их там вовсе нет, лишь иногда в том месте поблескивала радость. Возможно, там были и другие женщины, я их просто не заметила. Отец, вожак стаи, стоял у стола.

***

Он поднимает голову и смотрит на нас. Мы трое в центре этой странной комнаты. Мы очень спокойно говорим… или не говорим, а если и говорим, то что-то не значащее, диалог происходит в другом мире. Он смотрит мне в глаза очень внимательно, в глазах – ничего: теперь и он Слушает. Я даю ему деревянную шкатулку, очень древнюю вещь с какими-то письменами на каждой стороне. Шкатулка настолько древняя, что знаки на ней сначала видны, пока он их читает, потом начинают исчезать, стираться, распадаться, и вся шкатулка как будто рассыпается, и у него в руке остается круглый золотой медальон, похожий на большую монету. Она сияет, как новая, это выглядит странно из-за ветхости ее «упаковки». Отец вертит монету в руке, он рад, как ребенок новогоднему подарку, затем прячет ее в снова появившуюся непонятно откуда шкатулку, и с довольным видом сует в карман. Поворачивается к нам и смотрит уже не мне в глаза, а куда-то в пространство между мной и его сыном. Смотрит долго, внимательно. Он прощается с сыном. И прощается с нами. Навсегда.

***

Моя человеческая часть всегда удивлялась, что прощался он без грусти. А только с радостью и даже с какой-то отцовской гордостью. Отец всегда знал, что его сын не останется в стае, его сын – другой, это было видно с раннего детства, и это знали все. Сын был слишком ярким для волков, он слишком любил непознанное. Да и был он каким-то не стайным, всегда сам по себе. Яркий, сильный, не по годам мудрый, но сам по себе. Он был больше, чем стая, и всегда смотрел за ее пределы. Отец понимал, что сын уходит навсегда, единственный сын, наследник его маленького трона, но это неизбежно произошло бы когда-нибудь, и теперь он был рад, что сын нашел свою судьбу и нашел так быстро. Это было важно: волки, рожденные не для своей стаи и не нашедшие себя – это жалкое зрелище, это сломанные люди и сломанные судьбы. Но волк, которого «увела изначальная» – это совсем другое, это гордость рода! Существовали у волков легенды, что те из них (мужчины или женщины), которых «уводили изначальные», исчезали из стаи навсегда, но потом они проявлялись где-то в истории как очень яркие и значительные личности. И дело даже не в этом. Волк, женившийся на изначальной, считался у них каким-то своеобразным божеством, хранителем рода, залогом процветания и успеха этого рода на долгие времена. Для этого изначальная оставляет отцу амулет. Это не «калым» за сына, не откуп, это дар роду, и дар двоих. Это частица нас, нашей встречи, частица той новой сияющей силы, которую мы порождаем, когда мы вместе. И еще это знак того, что Он всегда будет присматривать за своими, помогать в трудных решениях, когда позовут. Это и есть символ хранителя. Теперь в их клане есть свой хранитель. Так что у стаи, по сути, был праздник. Потом, конечно, была обычная человеческая свадьба. Которая уже ничего не значила, но была приятна.

А вот куда я, еще не состоявшаяся изначальная, «увела» своего влюбленного волка… Не могу вспомнить. Пока не могу. Я плохо вижу другой мир и себя в нем. В человеческом мире я вижу себя, потому что меня видят люди. И вижу такой, какой они меня видят. А в другом… там все не определено. Какой он – МОЙ мир? Не знаю. Ищу. Открываю. Вспоминаю. Вхожу.