Зміст
I. Загальна модель екзистенціального недирективного лайф-коучингу.
Кому призначений цей метод.
Вступ. Визначення.
Основні принципи методики.
Мета і задачі.
Особливості методу.
Програма.
II. Опис другого етапу «Творча реалізація». Методика «Хазяїн натхнення».
Перший напрямок – розвиток суб’єктивності.
Другий напрямок – розвиток цілісності.
Третій напрямок – розвиток автентичності.
III. Приклади практичних прийомів і методів.
Приклад програми першого етапу.
IV. Третій етап навчання «Аспекти психологічної зрілості особистості».
Висновки.
Список літератури.
I. Загальна модель екзистенціального недирективного лайф-коучингу.
Для кого цей метод.
В першу чергу хочу описати тих людей, які, працюючи за цією методикою, рухаються швидко, з задоволенням, максимально ефективно. Це ті, хто відчуває «томління духу», ніби «чогось не вистачає», хто має переживання з приводу відсутності в житті чогось важливого, чогось головного, що робить це життя цінним. Ті, хто не задоволені якістю свого життя, відсутністю в ньому сенсу, відсутністю в ньому себе. Ті, кому б хотілося більш близьких відносин з іншою людиною; відносин з собою; миру з собою. Хто переживає стан екзистенціальної кризи, екзистенціальної туги. Кого турбують екзистенціальні питання: «Хто я і навіщо я тут? Що мені робити, щоб моє життя було по-справжньому моїм?» І, звичайно, ті, хто хоче щось змінити і готовий працювати задля цієї мети. Готовий залишити роль пасивної жертви обставин і стати хазяїном своєї долі. Хто прийшов до усвідомлення необхідності ствердження своєї цінності, до необхідності внутрішньої свободи, прийняття своїх унікальних особливостей і неповторної стратегії побудови власного життя.
Вступ
Сама ідея коучингу народилася в спорті, коли потрібно було готувати особистість на досягнення результату. Важливими для становлення коучингу були роботи спортивного коуча Тімоті Голві, який створив власний гуманістичний принцип і цілу школу коучингу; також його учня Джона Уітмора.
Тімоті Голві в 1974 році видав книгу «Внутрішня гра в теніс», в якій вперше описав своє бачення тренерської роботи (коучингу). Потім коучинг довгий час використовувався в менеджменті, отримавши назву бізнес-коучинг.
Автором і засновником лайф-коучингу вважається Томас Дж. Леонард. Він також один з засновників коучингу. В 1998 році видавництво Amazon назвало Томаса « батьком персонального коучингу» чи «лайф-коучингу».
У лайф-коучингу важливе звертання до всього життя клієнта в цілому для того, щоб підтримати баланс і гармонійне поєднання різних життєвих сфер.
Лайф-коучинг (англ. Life –життя, спосіб життя; і англ. coaching – інструктування, наставництво, тренування, заняття з репетитором) – система професійних взаємовідносин між спеціалістом в сфері лайф-коучингу (коучем) і клієнтом, яка виражається в підтримці і супроводженні людини до отримання нею необхідного результату відповідно до запиту (Вікіпедія).
У цій методиці також реалізуються основні принципи лайф-коучингу: лайф-коучинг є мистецтвом допомоги людині у досягненні завдань і мет через усвідомлення і розкриття потенціалу особистості, технологія лайф-коучингу націлена не на те, щоб «навчити людину якомусь одному навику», а розвинути в клієнті «уміння вчитися» в процесі всього свого життя, самому знаходити творчі рішення і відповіді на складні життєві ситуації, самостійно звертаючись до своїх внутрішніх ресурсів і потенціалу, досягати найкращих результатів. Все це відповідає і екзистенційному лайф-коучингу. Його відмінність може бути в тому, що екзистенціальний лайф-коучинг направлений не тільки на досягнення (бажаного результату), але і на розуміння (осмислення і переживання), на осмислену трансформацію і розуміння процесу цієї трансформації, розуміння себе і навколишньої реальності: «не тільки мета, але й сенс». Також в методі присутня необхідність переживання власного життя, цікавого і наповненого, відчуття задоволення від процесу творіння свого власного життя, тобто насолоди не тільки від результату, але й від самого процесу. І, звичайно, екзистенціальний лайф-коучинг спрямований на розвиток базових екзистенціальних даностей особистості: внутрішньої свободи і особистої відповідальності, самостійності, здатності створювати нове, можливості усамітнюватися з комфортом, психологічної зрілості, толерантності до невизначеності, прийняття себе і, як наслідок, прийняття іншого, не схожого; цінності своєї унікальності й унікальності іншого; цінності життя й прийняття смерті; прагнення до осмисленості і задоволення від розвитку особистого джерела смислоусвідомлення. Прийняття не на рівні погодження з існуванням таких загальноприйнятих цінностей, а на рівні глибинного переживання цих цінностей як особистої внутрішньої істини. І, в результаті, на формування та розвиток ознак особистості, які приведуть до отримання «екзистенціального сенсу», який відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як реалізація і як глибоке щастя.
Таким чином, екзистенціальний лайф-коучинг спрямований, в першу чергу, на те, щоб людина навчилася свідомо здійснювати свою екзистенцію – існування-буття суб’єктом. Недирективні методи сприяють цьому найбільше, тому що людина свою екзистенцію може здійснювати тільки за власної волі і відповідно до почуття своєї власної внутрішньої правди.
Отже, визначення:
Екзистенціальний недирективний лайф-коучинг – це недирективний метод допомоги клієнту в досягненні виконання своїх задач і цілей, реалізації творчого потенціалу, набуття екзистенціальних смислів і повноти життя, в здійсненні своєї екзистенції, де коуч допомагає самоформуванню особистості клієнта, слідуючи за його, клієнта, відчуттям істини. Таким чином, особистість клієнта формується зсередини самого клієнта. Метод дозволяє формувати нові стратегії поведінки, які є результатом інсайтів або визначаються за результатом.
Основні принципи методики:
1. Системний підхід.
Людина в своєму існуванні у світі розглядається як система взаємовідносин. Три кола відносин: 1 — з собою, 2 — з іншим, 3 — з життям. Перше коло, відносини з собою — це внутрішня частина системи, яка також має три простори: відносини з тілом, з емоціями, з свідомістю, і велика частина роботи спрямована на пізнання цих просторів, прийняття їх і вміння ними керувати. Людина як центральна частина цієї системи, прагне до того, щоб стати хазяїном, як своїх внутрішніх просторів, так і своїх зовнішніх; стати господарем, здатним усвідомлювати і регулювати всі ці простори за своїм вибором.
2. Цілісність. Людина тоді відчуває повноту життя і включеність у власне живе існування, коли вона відкрита для своїх переживань на всіх рівнях: і тіла, і емоцій, і свідомості.
3. Самоформування особистості. Прямуючи за власним внутрішнім відчуттям істини і краси, людина приходить до себе, і тільки вона сама може знати, якою вона хоче бути і яке життя вона хоче прожити. Так особистість клієнта формується зсередини самого клієнта, і тоді він сам вже цілком свідомо створює для себе життя зовнішнє, автентичне до його внутрішньої істини.
4. Автентичність. Навчитися чути себе і навчитися вибудовувати життя відповідно до своєї внутрішньої істини, тобто жити автентично.
5. Творчість. Це шлях до власних найпотужніших ресурсів, це і є та життєва енергія, та цілюща сила, яка закладена в нас як наш власний невичерпний ресурс.
6. Енергія. Принцип пошуку ресурсу: «йдемо за кайфом, без кайфу немає лайфу», де під словом «кайф» маємо на увазі збільшення енергії, яка відчувається як емоційний відгук радості, емоційний підйом, як почуття насолоди і задоволення. Тобто без радості життя немає енергії жити. Якщо у життєвій ситуації людина не має позитивного емоційного відгуку, піднесення, радості, вона «функціонує» без енергії і поступово вигоряє. Це веде за собою відчуття порожнечі, відчуженості, безглуздості цієї ситуації.
Отже, енергія буде і життя буде сповнене у тому випадку, якщо у своєму виборі орієнтуватися на збільшення енергії: звідки є емоційний відгук, там і лежить життєва сила, це і є «йдемо за кайфом».
7. Суб’єктність. Розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самотрансценденції, самостійності, відповідальності, тобто становлення Хазяїна, який керує і бажає управляти своїми ресурсами — так формується суб’єкт, автор.
8. Унікальність. Прийняття своєї відмінності від усіх інших, винятковості свого внутрішнього світу, своєї індивідуальної цінності і сенсу. Прийняття унікальності себе та іншої людини. Розуміння того, що кожна людина формує для себе власну технологію створення свого щасливого життя.
9. Любов. Зустрівшись з живим собою, людина стає здатною до зустрічі з іншим суб’єктом, здатною вступати в резонансні взаємини, здатною на глибоку емоційну близькість, здатною щиро любити. І далі любов робить людину ще більш відкритою, ще більш людяною і відкриває можливість для багатьох щирих відносин. Далі любов, як здатність розділити буття з іншою людиною, сама стає ресурсом — вона дає енергію для розвитку, піднімає на новий рівень, робить особу, яка любить, ще більш суттєвою, і в житті такої людини стає більше сутнісного.
Цілі і задачі
1. Відносини з собою.
Гармонізація відносин з собою, пізнання і прийняття свого внутрішнього світу, зниження внутрішніх конфліктів, довіра до себе. Розширене сприйняття себе, формування цілісності. Формування здібності до самовираження і самореалізації через творчість. Формування навиків саморегуляції. Становлення психологічної зрілості.
2. Відношення з іншими.
Розуміння і прийняття інших. Розвиток емпатії, формування навиків резонансних відносин і вміння вибудовувати успішні міжособистісні відносини.
3. Відносини з життям.
Формування вміння творити своє автентичне життя за власним замислом.
4. Екзистенціальний сенс.
Формування і розвиток якостей особистості, що приведуть до знаходження «екзистенціального сенсу», який відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як виконання і як глибоке щастя. Ці якості: самодистанціювання і самотрансценденція, свобода і відповідальність, самоцінність, осмисленість, персональність та екзистенціальність (в термінології А. Ленгле).
Характерні особливості екзистенціального недирективного лайф-коучингу.
1. Зорієнтований не лише на реалізацію потенціалу, але і на виявлення природи цього потенціалу, на виявлення самого джерела власної енергії, ресурсів і вміння користуватися цим джерелом. А також на відкриття в собі радості, задоволення від реалізації цього потенціалу. Саме таким чином можна дійти до власного джерела нескінченної потужності: пошук «приросту потужності» (Бердяєв) і виявлення його супроводжується появою (вивільненням) енергії, особистої сили, а це відчувається як радість, вища насолода, задоволення від творчості, політ і т. д. Це і є та енергія, яка необхідна для життя. Тобто, дієвий принцип методу: «без кайфу немає лайфу».
2. Спрямований на розвиток, насамперед, екзистенціальних якостей особистості. Це внутрішня свобода і особиста відповідальність, персональність та екзистенціальність, здатність створювати нове, здатність усамітнюватися («одиночити») з комфортом, психологічна зрілість, толерантність до невизначеності, прийняття себе і, як наслідок, прийняття іншого, не схожого; цінність своєї унікальності й унікальності іншого. А також усвідомлення цінності життя і прийняття факту кінця життя. Прагнення до осмисленості та задоволення від розвитку власної смислоутворюючої основи-початку . Персональність та екзистенціальність. Цінність власної суб’єктності і цінність права іншого бути суб’єктом.
3. Спрямований на формування цілісності особистості за рахунок розширення сприйняття до рівня тілесності.
4. Системний підхід.
5. Особливі відносини з клієнтом. Особливі стосунки у результаті «Зустрічі», в стані буберовського «між», де «Я основного слова Я-Ти, а не Я-Воно» [6], зустріч живого з живим, тобто суб’єкт-суб’єктні стосунки, які сприяють формуванню суб’єкт-суб’єктних відносин клієнта з іншими людьми.
6. У результаті таких відносин відбувається трансформація не тільки з клієнтом, але і з коучем. Вони — одне ціле.
Програма екзистенціального недирективного лайф-коучингу
Програма навчання розрахована на півтора року роботи — 3 семестри, в кожному семестрі 4 міні-сесії. Зустрічі раз на тиждень, тривалість зустрічей 1,5 години. Практичні завдання рівномірно розподілені по міні-сесіям, завдання ускладнюються і доповнюються в міру їх виконання та засвоєння.
1-ий семестр. Курс особистого розвитку.
Цілі і задачі курсу.
Більш глибоке розуміння себе, своїх установок і несвідомих сценаріїв, своїх бажань і цілей. Гармонізація відносин із собою, зниження внутрішніх конфліктів, підвищення рівня довіри до себе.
Розширене сприйняття себе. Формування цілісності.
Формування навичок усвідомлювати і диференціювати свої тілесні переживання і свої емоції, розуміти їх і управляти ними. Вміння чути себе і своє тіло.
Основи саморегуляції. Розвиток самосвідомості і саморефлексії.
Формування опори самооцінки.
Прийняття себе, розвиток самоцінності і персональності.
Формування суб’єктності.
Розуміння інших людей: їх несвідомих установок, мотивів і цілей.
Розуміння і прийняття інших. Розвиток емпатії, формування навичок резонансних відносин. Поліпшення міжособистісних відносин.
Поліпшення власного життя.
Практика
Техніки: «Казка», «Сімейна історія», «Таблиця відносин», «Таблиця мет», «Контакт з тілом», «Мова почуттів», «Довіра до себе», «Я у себе є», «Тренінг комунікабельності», «Зустріч Я-Ти».
Завдання: засвоєння отриманих технік і практичне застосування; ведення щоденника і протоколу занять.
Для самостійного вивчення: навчальні матеріали та відео майстер-класів www.saga.od.ua
2-ий семестр. Курс творчої самореалізації
Цілі і завдання курсу:
Розкриття творчого потенціалу, усвідомлення та дослідження власних творчих ресурсів, розвиток можливостей створювати нове, також самостійності, відповідальності. Тобто, становлення Хазяїна, який керує і бажає управляти своїми ресурсами.
Розвиток здатності до самодистанціювання і самотрансценденції.
Навички саморегуляції. Поняття механізму самооцінки і робота з нею.
Формування внутрішньої свободи.
Формування автентичності, здатності вибудовувати життя зовнішнє, відповідно до своєї внутрішньої істини, тобто жити автентично.
Навички авторства свого життя.
Практика
Техніки: «хазяїн натхнення», «список вражень», «експрес-метод», «казка» частина2 (моє ідеальне майбутнє через 15 років), «прийняття своїх достоїнств», «товариш сартр», «сенситивний тренінг», «зустріч я-ти» частина 2, тренінг «як створювати тренінги».
Завдання: освоєння отриманих технік і практичне застосування; ведення щоденника і протоколу занять.
Для самостійного вивчення: навчальні матеріали та відео майстер-класів www.saga.od.ua
3-ій семестр. Курс «аспекти психологічної зрілості особистості»
Цілі і зачачі курсу: : формування психологічної зрілості.
Зміна ставлення до базових екзистенціальних даностей як один із способів особистісного зростання і формування психологічної зрілості.
Формування та розвиток якостей особистості, які ведуть до отримання «екзистенціального сенсу», що відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як виконання і як глибоке щастя. Ці якості: самодистанціювання і самотрансценденція, свобода і відповідальність, самоцінність, осмисленість, персональність та екзистенціальність (в термінології А. Ленгле).
Розвиток здатності до емпатії, формування навичок резонансних взаємин. Побудова успішних міжособистісних відносин.
Створення свого життя за своїм задумом.
Практика
Техніки: «Казка». Частина 3 (Про надзвичайно прекрасну людину)», тренінг «Зустріч Я-Ти», «Чотири справжніх питання», «Усамітнюватися (одиночить) по-дорослому», «Дослідження залежних відносин», «Дослідження проявів его-станів Дитина-Батько-Дорослий щодо базових екзистенціальних даностей», «Зустріч Я-Ти» частина 3.
Завдання: засвоєння отриманих технік і практичне застосування; ведення щоденника і протоколу занять.
Для самостійного вивчення: Ялом В. Екзистенціальна психотерапія. Частина III. Ізоляція; Хараш А. Психологія самотності; Берн Е. Трансактний аналіз в психотерапії; Мартін Бубер «Я і Ти»; А. Ленгле стаття «Чи любов є щастям»; навчальні матеріали та відео майстер-класів www.saga.od.ua
Далі представлено розгорнутий опис другого етапу (семестра) та приклад програми першого етапу «Курс особистісного розвитку».
II. Творча самореалізація. Методика «Господар натхнення»
Творчий акт — невід’ємна частина людської природи, невід’ємна частина Існування-Буття. Коли ми творимо, ми є, ми живемо, ми дихаємо на повні груди (Баликіна, 2014).
Мераб Костянтинович Мамардашвілі у «Лекціях про Пруста» сказав про творчість письменника так: «Текст є щось таке, всередині якого народжується особистість того, хто цей текст створює» (Мамардашвілі, 1997). Тобто займаючись творчістю, людина творить, формує, вибудовує насамперед самого себе. Творець і творіння — суть одне.
Творчість — це шлях до себе справжнього.
Творчість сприяє формуванню Людини в людині; формуванню автентичності (у творчому процесі я йду до себе істинного, я зустрічаюся з власною глибиною), саморефлексії (я розумію, що я роблю і які результати отримую), самосвідомості (я усвідомлюю себе і свої дії), самостійності (я це роблю тільки сам, ніхто не може відчути за мене, як це красиво і правильно), а також внутрішньої свободи (без внутрішньої свободи створити нове неможливо: коли людина затиснута у рамки того, чого її навчили, вона може створювати тільки це, тобто скопіювати, а для створення нового потрібна внутрішня свобода), впевненості (для створення нового, тобто для виходу за рамки звичного потрібна віра в себе і право на власний вибір, потрібна опора на себе, на свій власний стрижень). І, як наслідок, творчість сприяє появі поваги до себе і стабільної самооцінки, гармонії з собою, психологічного благополуччя та і задоволеності життям. Хоча це занадто сухо: «задоволеність життям» — натхнення життям. Закоханості в життя.
Творчість — це шлях до власних найпотужніших ресурсів, таким як сила мотивації і життєва енергія. Творчість за Бердяєвим володіє міццю приросту потужності в світі» (Бердяєв, 1916) — це і є та життєва енергія, та цілюща сила, яка закладена в нас як наш власний невичерпний ресурс, потрібно тільки навчитися ним користуватися. Творчість у будь-якому вигляді і в будь-якій формі.
Життєтворчість — сама захоплююча форма творчості.
Формування навичок управління власними творчими ресурсами — мета авторської методики «Хазяїн натхнення».
Методика «Господар натхнення»
У цій методиці звертається увага на розвиток якостей особистості, необхідних для уміння творити, створювати нове. Це:
1 — суб’єктність,
2 — цілісність,
3 — автентичність.
Перший напрямок — розвиток суб’єктності
Розвиток суб’єктності і єкзистенціальності.
«Суб’єкт – особа, що володіє свідомістю і волею, здатністю до доцільної діяльності», «активна самоусвідомлююча основа- початок душевного життя» (Вікіпедія). «Суб’єктність — це здатність бути суб’єктом, бути джерелом активності, бути причиною» (Енциклопедія Практичної Психології). Але суб’єктність передбачає не тільки буття причиною. Бути суб’єктом — це ще і сприймати себе як суб’єкта, ставитися до себе як до суб’єкта: як до істоти живої, що мислить і відчуває, яка усвідомлює себе і володіє правом бути собою; а також і ставлення до іншого як до суб’єкта.
Екзистенція — це і є існування суб’єкта, усвідомлене існування, буття суб’єктом. Екзистенція — » існування, лат. Exsistentia, від дієслова ex-sisto, ex-sistere — виступати, виходити, виявляти себе, існувати, спостерігатися, показуватися, ставати, робитися. Справжність людського існування пов’язується з людською «рішучістю на здатність бути з своєї самості», на здатність збирати себе «з розсіювання і незв’язності» і приходити до себе самого (Хайдеггер); «з визнанням і прийняттям на себе свого авторства, тотальної невиправданості свого вибору, рішень та особистої відповідальності» (Сартр) (Історія Філософії: Енциклопедія).
Без екзистенції немає творчості і, боюся, без творчості немає екзистенції. Тому що без творчості немає звучання мого справжнього життя, переживання повноти життя і його свідомості. Під словом «творчість» я в даному випадку маю на увазі створення чогось нового взагалі, сам процес творення і здатність до творення. У цьому випадку, творчий процес стає невід’ємною частиною життя, а власне життя стає творчим актом. Тоді воно, життя, природнім чином стає наповненим, осмисленим, захоплюючим. Ти закохуєшся в це життя, тому що воно, твоє життя, стає вираженням твоєї суб’єктивності, тобто стає відображенням тієї непізнаної краси, яка завжди жила в душі, невпізнана, бо невиявлена. І тепер вона проявляється, розкривається для тебе як квітка, твоя внутрішня казка стає реальністю. І в ній проступає твоє власне Обличчя, тому що ти сам, ти справжній проявляєшся в реальності для себе і світу через творчий акт.
Мета вправ цього напрямку: розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самотрансценденції, самостійності, відповідальності, тобто становлення Хазяїна, який здатен керувати і бажає управляти своїми ресурсами.
Хазяїн — це той «Я», у якого є в наявності, якому представлені три простори: простір тілесних відчуттів, простір емоційно-чуттєвої сфери і простір свідомості. Він — їх розпорядник. Якщо його немає, тоді життя належить кому завгодно, але тільки не мені, отже, воно порожнє, безглузде, не моє, проходить повз і т. п.». У нього, у Хазяїна, в руках ключі від щастя, від власного життя, від свободи, від краси. А ці ключі називаються Відповідальність, Осмисленість і Самосвідомість.
Так формується Суб’єкт, Автор. Автор себе: яким я хочу бути, автор власного життя: яким життям я хочу жити. І коли він робить це свідомо, тобто розуміє, що це він, це його внутрішній світ, його вибір самовираження, його життя, яке стане тим, чим він його наповнить, коли розуміє, що тільки він один може знати, чого він хоче і як це зробити, і ніхто інший не зробить за нього, тоді він формується як Суб’єкт. Суб’єкт, який керує процесами свого зовнішнього і внутрішнього життя. Керує свідомо і з насолодою творить себе і своє життя.
Другий напрямок — розвиток цілісності
Це вправи та прийоми з авторської методики «Мова відчуттів» (Баликіна, Мова відчуттів). Мета вправ цього напрямку: навчитися усвідомлювати і диференціювати свої тілесні переживання і свої емоції, розуміти їх та керувати ними, отримати розширене, більш цілісне сприйняття і розуміння себе, пізнати власну глибину і бути собою.
Мені дуже подобається і відповідає моїм уявленням опис Альфридом Ленгле буття, яке веде до цілісності: «Саме слово «зцілення» говорить за себе: воно означає «набуття цілісності». Таке буття, коли я довіряю цим основам, коли я входжу в цей вимір і «розпрямляю свої крила», коли моє коріння занурюється в цю глибину і з ним до мене піднімається цілюща волога, — таке буття дозволяє мені знайти цілісність. Тут є відкритість, проникність, вільний простір, тут я вільний від себе і тому вільний для себе, вільний для всього іншого, вільний для того, щоб дозволити Цілому торкнутися себе і схилитися перед Ним. Схилитися перед Великим навколо нас і перед Глибиною в нас» (Лэнгле, 2013).
Я пропоную в методиці «Мову відчуттів»: 1) дослідити внутрішній досвід людини, розширюючи сферу усвідомлення на відчуття тіла — увага до тілесних переживань, до сигналів тіла дає більш цілісну картину і в результаті призводить до ясного розуміння себе і своїх цінностей, до ефективного вирішення проблеми і 2) за допомогою акту свідомості маніпулювати тактильними відчуттями, моделювати відчуття — це варіант психічної саморегуляції.
Цю методику я застосовую в роботі з творчими ресурсами як для дослідження, виявлення і розвитку цих ресурсів, так і в психотерапевтичному процесі як метод психологічної саморегуляції [4].
Розуміння сигналів, що йдуть від власного тіла, усвідомлення власних тілесних переживань і є та основа, на яку спрямована увага, і вплив на яку дає реальний ефект. Простіше кажучи, програми поведінки, установки базуються в тілі, вони ніби «прописані» на мові відчуттів в нашій плоті. І якщо змінити тілесні переживання — відключається програма, змінюється установка! Не назавжди, звичайно, на якийсь час, але змінюється. Потрібно продовжувати роботу, усвідомлено підтримувати нові відчуття і тоді старі установки поступово втрачають силу і зникають.
Мова відчуттів — це просто. І ми всі це знаємо. Тільки не звертаємо на це уваги. Це знання завжди з нами — сигнали від нашого тіла. Кожну емоцію супроводжують тілесні переживання (відчуття). «Відчутна якість» (Мерло-Понті) (Мерло-Понті, 1999) — це коли я усвідомлюю свій стан не тільки на рівні свідомості (що я думаю), але і на рівні почуттів, емоцій і відчуттів тіла, тобто цілісно, у повному обсязі, як переживання. Тотально. Тоді я тотально включена в життя, Буття. Стан цілісності є стан єдності тіла, душі, розуму (відчуття, емоції, свідомість) і того «Я», яке цю єдність усвідомлює і, власне, створює.
Методика «Мова відчуттів» спрямована на розвиток навичок усвідомлювати сигнали нашої тілесності, диференціювати інформацію тілесних переживань і більш глибоке розуміння своїх почуттів, емоцій і причин своєї поведінки; її мети: розширене, більш цілісне сприйняття себе і реорганізація життя. Методика застосовується як для дослідження, виявлення і розвитку ресурсів особистості, так і в психотерапевтичному процесі як метод психологічної саморегуляції з використанням прийомів сенсорної репродукції образів, емоційних станів і тактильних відчуттів. В процесі досягається мета методу — реорганізація об’єктивного змісту життя і реорганізація діяльності.
Третій напрямок – розвиток автентичності
Мета вправ цього напрямку – навчитися слухати себе і навчитися вибудовувати життя відповідно до своєї внутрішньої істини, тобто жити автентично.
Суб’єктивне простір людини, його внутрішній світ нескінченно багатий і прекрасний. І в кожній людині живе казка, живе краса, яка хоче бути пережитою. Пережита в об’єктивній реальності, проявлена у світі, народжена на світ, щоб життя в об’єктивній реальності відповідало, відображало внутрішню красу і внутрішню істину. Тоді людина живе своє, істинно своє життя. Тоді вона благополучна, вона задоволена, вона наповнена, вона щаслива.
Якщо людина не проживає те, що в ній хоче бути пережите, вона не задоволена, не щаслива, у неї росте почуття невдоволення собою, провини перед собою і злість на оточуючих.
Як цього уникнути? Працювати зі своїм суб’єктивним простором, відкривати і пізнавати його, бо там, всередині, лежить нескінченний запас енергії і життєвої сили, там, всередині, нескінченна краса і глибина, яка хоче бути проявлена і прожита в житті зовнішньому.
Дізнатися про свої багатства можна двома шляхами: через відображення в дзеркалі світової культури і через прояв у власній творчості.
Культура — це дзеркало людської суб’єктивності і це скарбниця людської суб’єктивності. Як дізнатися через відображення в дзеркалі культури про свої внутрішні скарби? В процесі споглядання творів мистецтва по «відгуку», якщо щось у мені відгукнулося — це моя краса прокинулася. Це МОЯ краса, це я такий/така — це базовий принцип методики. Це треба добре запам’ятати, тому що цей принцип дуже багато дає для розуміння себе та розуміння, набуття цінності себе. Адже, нічого б не озвалося, якщо б у мене цього не було. Якщо мій внутрішній світ не був би збудований подібно, я б не помітила цієї краси, взагалі б не помітила. І якщо я змогла це вмістити, значить, мій внутрішній світ більше, ніж ця краса, багатший за цю красу (Баликіна, Авторство себе і свого життя).
Також не слід забувати про необхідність і ефективність прийняття своїх достоїнств, як це не дивно звучить. Через соціальний страх бути не таким як всі, страх власної унікальності втрачається потужний ресурс. Страх власної унікальності породжує комплекс ізгоя: найчастіше усвідомлення, що я не такий як усі, не сприймається позитивно, як дар, а сприймається як покарання, як прокляття: не такий — ізгой. Тобто унікальність як єдина можливість створити ще не створене, як базовий ресурс не використовується, а ретельно ховається, ховається від самого себе. Тому прийняття своєї краси, своїх достоїнств не тільки необхідно для розуміння себе та формування автентичності власного життя, але ще і є досить ефективним способом видобутку «енергоресурсу».
Методика «Хазяїн натхнення» дає можливість керувати тим, що називається натхненням і вважається некерованим. Господар натхнення — це той, хто знає про свої здібності, таланти, можливості, знає, де в його суб’єктивному просторі це все лежить і як цим користуватися, знає і вміє грамотно користуватися.
Методика, як мінімум, рятує від небезпеки творчих криз і емоційного вигорання. Як максимум, дає можливість стати справжнім автором себе і свого життя, коли тобі підвладні всі аспекти твого буття до безмежності.
І, крім того, творча реалізація людини, кожної людини, вигідна суспільству в цілому, так як вона сприяє створенню благополучної і забезпеченої держави: суспільство, в більшості своїй, складається із самодостатніх, реалізованих особистостей, здатних самостійно організувати свій бізнес, виробляти креативний і якісний продукт, таке суспільство буде і психічно здоровим, і економічно стабільним. І тоді мрія «жити в красивому світі серед гарних людей» може стати реальністю.
III. Приклади практичних прийомів і методів
Будь-який з методів пропонується клієнту спочатку перевірити на відгук, послухати себе і вибрати, хочеться виконувати цю вправу чи ні, клієнт приймає рішення відповідно до свого внутрішнього відгуку. Якщо реакції немає, пробуємо разом змінювати, модифікувати цю вправу або шукаємо інше. Так поступово клієнт навчається придумувати собі завдання, які допоможуть йому вирішити його проблеми без допомоги інших, тобто вчиться бути психотерапевтом, і формувати свою унікальну технологію управління собою.
Метод «Список вражень або Джерело натхнення»
Завдання на тиждень — складаємо список вражень. Це перше завдання, перший крок у власну глибину — просто список: протягом тижня увага направлена на те, щоб згадати в минулому або побачити в теперішньому щось, що залишило сильне враження, викликало сильні позитивні емоції, захоплення, захват і т. д. Виконуючи це завдання протягом тижня, ми вже дуже помітно міняємо власний емоційний фон на більш світлий, позитивний, що дає збільшення енергії та мотивації, допомагає в подальшій роботі і покращує ставлення до нас оточуючих.
На наступній зустрічі освоюємо другий крок — «реалізувати враження» — ми беремо кожне враження, кожен випадок, і досліджуємо його: почуття, емоції, відчуття тіла, знову емоції, знову відчуття, поки не зрозуміємо, що це за чуттєва якість себе, що це за краса та сила, які пробуджуються у відповідь, кличуть і хочуть бути реалізованими. Описуємо кожну якість як можна докладніше, занурюємося в неї. Спостерігаємо за собою і задаємося питаннями: в якій діяльності якість проявлялася в минулому і на яку діяльність надихає в майбутньому? Так «реалізовуємо враження» — від фіксації враження до розуміння своїх талантів, сил, бажань, граней своєї нерозкритою краси.
Третій крок — практичний: ми думаємо, як можна її, цю красу, реалізувати у своєму житті, складаємо покроковий план і діємо.
Загальна схема:
1. Знаходимо свої якості: визначаємо за принципом «якщо мені щось подобається — це моє відгукнулося». Знаходимо в світі, в природі, в культурі якості, які відкликаються, захоплюють, за ним визначаємо якості, які хочуть бути пережитими.
2. Досліджуємо якість і за якістю знаходимо діяльність, яка дає можливість цю якість розгорнути, проявити, прожити.
3. Реалізуємо якості в процесі цієї діяльності у світі зовнішньому, щоб вона не нило десь глибоко всередині, а виявилась, засяяло і забарвила життя.
Завдання методу «Список вражень»: дослідження клієнтом власного суб’єктивного простору для більш глибокого розуміння себе, виявлення власних ресурсів і здібностей, формування навичок саморегуляції, формування навичок реалізації власного творчого потенціалу.
Цей метод можна використовувати в одній зустрічі як експрес-метод.
«Враження» — експрес-метод
1 — «Враження». Прошу пригадати найяскравіше позитивне враження. Назвати його і відчути його зараз, відтворити переживання.
2 — «Відчутна Якість». Прошу описати якості цього переживання, почуття, емоції. Перевірити кожне слово/назву на правильність, відповідність. Знайти найбільш точну якість, яка більш за все відповідає переживанню, або більш за все вразила: «так, це те, про що я завжди мріяв». Прошу сконцентруватися на цьому. Повне сприйняття — як можна більше інформації про цю якість: «які відчуття в тілі?». Описуємо відчуття і вибираємо найважливіше, те, що приносить найбільше задоволення, радість, найбільш «зачіпає». Так знаходимо ту саму потрібну «відчутну якість». Прошу сконцентруватися на цьому відчутті.
3 — «Діяльність». І тепер відповісти на два запитання: 1) При якій ще діяльності виникає це відчуття? У якій діяльності з’являється ця якість?
2) Що хочеться робити в цьому стані, якої діяльності просить ця відчутна якість, на які дії надихає?
Відповіді на ці питання дають ті види діяльності, які є місцем сили і творчості. Так можна легко знайти приховані здібності, таланти людини, що дуже допоможе в житті, стане хобі, що дає життєву енергію і радість, або буде справою, ділом, яким варто оволодіти професійно. І тоді це діло може стати справою життя і джерелом доходу.
Цей метод можна використовувати не тільки для профорієнтації, але також і для профілактики та допомоги при емоційному вигорянні, при депресивних станах, для виходу з кризових та суїцидальних станів, у роботі над формуванням психологічної зрілості і управлінням емоційними станами (Баликіна, Якісна автентичність).
Метод «Казка»
Написати твір на тему: «Казка про прекрасну людину». Це не казка в сенсі форми літературного твору, це всього лише опис, казкою це завдання називається для того, щоб ніщо не обмежувало політ фантазії, щоб вийти за власні обмеження і комплекси. Найпрекрасніша людина особисто для мене, тільки для мене. «Казка» пишеться обов’язково з свого «хочу». Казка з «хочу» повинна бути живою, не жива — значить фальшивим, обманюємо себе, потрібно постаратися бути чесніше, точніше, щоб казка ожила, щоб закохатися в цю казку, щоб вона захопила, зачарувала, засяяла зсередини і не давала спати ночами — а для цього потрібно бути дуже точним щодо своїх «хочу». Вибирати тільки те, що відзивається, відгукується. І як можна більше детальних описів: який він\вона, як говорить, де працює, як виглядає, як одягнений, що любить, що їсть, що п’є, чим захоплюється, з ким дружить, де живе, який у нього будинок, собака, машина і т. д. Кожну деталь перевіряємо на відгук, звіряємо зі своєю внутрішньою істиною — відзивається чи ні, за принципом «холодно — гаряче»: гріє душу ця деталь чи ні. Якщо ні — прибираємо її і шукаємо іншу, ту, яка точніше, яка відгукнеться.
Тут ми розвиваємо автентичність, вміння чути себе і бути чесними з собою. Ми слухаємо відгук. Обов’язково. Якщо відповіді немає — це не наше, це обман, фальш. Якщо реакції немає, не буде енергії для досягнення цієї цінності, буде розчарування, втрата часу та енергії життя, а вони не є нескінченними — час і енергія. Тобто ми йдемо за відгуком, і так напрацьовуємо це вміння, ми ніби протоптуємо доріжку у власну глибину, до власних багатств, до себе справжнього.
Не потрібно боятися самих шалених мрій, їх потрібно пізнавати і прописувати — адже ми пам’ятаємо, що якщо щось в мені запалюється — це я, це те, що я насправді хочу прожити. Боляче від того, що я не живу, я до болю сумую за самим близьким і коханим — за собою справжнім. А відчувається безвихідь через неправильні установки «це не я, мені ніколи таким не стати, мені не дано, я не достойний і т. д». Необхідно змінити установку, і все почне виходити. І тут проявляються різні форми негативної установки. Ми їх виявляємо, впізнаємо і працюємо з ними, щоб припинити їх вплив на нашу поведінку і наше життя.
Це початок казки, не обов’язково вона повинна бути закінчена за один тиждень, але вона повинна бути розпочата.
Поки ми пишемо свою казку, ми спрямовуємо увагу на позитивні аспекти, ми налаштовуємося на свою мрію і фарбуємо своє життя емоційними станами, більш співзвучними до цієї мрії. Поки ми пишемо, змінюється наш емоційний фон, фон формує поведінку, і так непомітно починає змінюватися наше життя. За цей тиждень ми стаємо ближче до своєї мрії.
Але завдання не тільки для цього. Ми пишемо казку, щоб пізнати себе, свої бажання, щоб відкрити для себе своє власне багатство, щоб відкрити той ресурс, на який ми будемо спиратися, з яким будемо працювати далі вже усвідомлено (на першому етапі життя змінювалося непомітно, а ми пам’ятаємо, що нам потрібно виховати в собі господаря, це найголовніше, тому що скільки б не змінювалося життя непомітно, якщо ми не створили цього усвідомлено, воно завжди може піти так як і прийшло, саме по собі). Тобто, завдання дозволяє по-перше, дізнатися про свої бажання і ресурси, і, по-друге, виявити установки і сценарії, які заважають створити для себе те життя, яке хочеться жити.
Отже, перший крок — написати казку. Цей крок передбачає глибоке щире занурення у власний суб’єктивне простір.
Другий крок — назвати і описати відчутні якості, опрацювати ці якості так само, як у вправі «Список вражень», потім знайти той емоційний фон з казки, який більше всього висловлюється і намагатися перебувати в цьому фоні протягом тижня. Емоційний фон допоможе казці поступово влитися в реальне життя, проявитися в житті, ніби народитися на світ. Цей крок передбачає також внутрішню роботу, дослідження своїх емоцій і формування навичок керувати своїми емоціями і структурувати власний емоційний фон.
Третій крок — обрати, що з казки найбільше хочеться прожити, виписати ці пункти і написати проект та покроковий план реалізації цього проекту на три місяці. І зробити це. Третій крок передбачає активні дії. Тобто перший крок — створення казки, другий — створення емоційного фону для переходу, і третій — втілення казки в життя.
Метод «Казка» дає можливість побачити реальність. Побачити свої реальні цілі, свої справжні бажання, ті бажання, які відкликаються, надихають, дають енергію, наповнюють силою. Завдяки «Казці» стає видно справжню мету. Таким чином, завдання методу «Казка» — знайти ресурс, опору, дізнатися про свої справжні бажання, щоб потім йти до досягнення цих бажань.
Вправи «Казка» та «Список вражень» можна продовжувати, уточнюючи і доповнюючи новими деталями, щоб набути вміння розуміти себе і вчитися саморегуляції.
Метод «Прийняття своїх достоїнств»
Згадати те, чого соромишся серед своїх достоїнств і «закохатися» в ці якості. Згадати, перерахувати свої переваги, знайти ті з них, яких соромишся і тому не проявляєш або проявляєш рідко. Закохатися: захоплюватися, радіти цим якостям, світитися ними, усвідомлено приєднати до цих якостей яскраві позитивні емоції, по суті, змінити відношення. Для цього необхідно зробити наступне: 1 — згадати ситуації, коли виявляв цю якість і вийшло красиво, правильно; описати, як це було красиво, звернути увагу також і на тілесні переживання; 2 — згадати, коли бачив у інших прояв цього достоїнства; описувати, як це красиво, включаючи сигнали тіла; 3 — змоделювати, як би проявив і яка краса вийшла б, так само бути уважним до відчуттів тіла. Тобто робити все для того, щоб усвідомлення у себе цих достоїнств викликало емоційний відгук радості, захвату, замилування — цілісний відгук, закріплений в тілесних переживання. Тоді прояв цих якостей в реальному житті буде супроводжувати не сором, а гордість, тоді їх захочеться показати, ними захочеться ділитися.
Метод «Повернути довіру до себе»
Написати список ситуацій, коли робив свідомий вибір, довіряючи особистому бажанню, «Слухаючи своє серце». У списку не менше 5 пунктів. Далі складаємо таблицю з трьох колонок. У першій колонці сама ситуація, у другій колонці результат, у третій — цінність цього вибору, придбані якості себе. Коли таблиця закінчена, переглядаємо її, робимо висновки. Далі працюємо з третьою колонкою. Намагаємося відчути ці якості себе, описуючи почуття і відчуття тіла. Входимо, таким чином, в першу якість, потім додаємо наступну, не втрачаючи попередньої. Так збираємо весь об’єм цілого. Перебуваючи в цьому об’ємі, описуємо свої відчутні якості і почуття, звертаючи увагу на те, як зміцнилася довіра до себе, впевненість у собі, цінність себе.
Метод «Вибір»
Завдання методу — формування саморефлексії, самостійності, відповідальності та психологічної зрілості.
Вже в першому семестрі ми починаємо використання цього методу з простої вправи «Вибір»: протягом доби спостерігати, усвідомлювати кожну свою дію з наступної позиції — це Я прийняв рішення виконувати цю дію, це мій власний вибір, мені цього хотілося чи мені це було потрібно, але це МІЙ власний персональний вільний вибір. І похвалити себе, порадіти за себе: «Зараз, у момент вибору Я самостійний, я вільний, я сильний, я молодець!». В результаті виконання цієї вправи з’являється осмисленість дій, усвідомлення самостійності і відповідальності за своє життя, з’являється особиста сила і життєва енергія, а також переживання реальної включеності у власне життя.
У подальшій роботі можна видозмінювати текст вправи за необхідністю, залишаючи суть методу: акцентувати увагу на усвідомленні власного вибору безпосередньо в момент вибору і супроводжувати цей вибір позитивним емоційним підкріпленням, що дозволяє сформувати емоційну опору і почуття безпеки для того, щоб бути з собою більш щирим, мати у відносинах з собою менше фальші і почуття провини, а за великим рахунком дати собі право бути собою і відчути силу і радість включеності в життя в даний момент часу.
Метод «Чотири справжніх питання»
1.Що є улюблена робота? (особисто для мене: що це, як це — почуття, відчуття, якості мене, який я при цьому; коли це — коли це буває, в яких ситуаціях?)
2.Що є справжнє творчість? (особисто для мене: що це, як це, коли це)
3.Що є справжнє життя? (особисто для мене: що це, як це, коли це) Що є не справжнє.
4.Що є справжній я? (особисто для мене: що це, як це, коли це)
Відповідаємо собі на ці питання, на кожний з чотирьох питань за трьома напрямками, якийсь з напрямків дасть можливість побачити необхідне. Записуємо виявленне, робимо висновки. Вправа досить ефективно працює також і в груповому тренінгу.
Золоте правило «ресурсодобуваючих» технік: потрібні ті питання, які направляють клієнта до того, щоб бути «автентичніше» — чесніше з собою, бути ближче до себе справжнього, бо це і є ресурс, там лежить енергія, і сила, і знання. Отже, автентичність — це ресурсний стан.
Всі вправи методики можна використовувати для вирішення проблеми творчої кризи і для її профілактики.
Приклад програми першого етапу — жіночого курсу особистісного розвитку. Застосування методу «Казка»
Ці техніки я використовую як для індивідуальної роботи, так і в груповому тренінгу.
1. Метод «Казка про ідеальну жінку».
2. Метод «Сімейна історія».
3. Метод «Таблиця відносин».
4. Метод «Таблиця цілей».
1. Метод «Казка про ідеальну жінку». Написати твір на тему «Казка про ідеальну жінку, її ідеального партнера і їх ідеальні відносини». Виконувати завдання, дотримуючись усіх вимог до «казки»: максимально автентично і максимально повно за трьома напрямками: вона, він і їх відносини. Працюємо над казкою як мінімум тиждень, щоби зануритися в цю якість, відчути, зазвучати цим. Приносимо результати на наступну зустріч.
2. Метод «Сімейна історія». Згадуючи свої батьків (або тих, хто виховував), відповісти як можна більш повно по пунктах на наступні питання: яким було ставлення вашої матері: 1 — до себе, 2 — до чоловіка, 3 — до сім’ї, 4 — до шлюбу взагалі, 5 — до себе як жінки, 6 — до жінок взагалі, 7 — до ролі жінки в сім’ї, 8 — до доньки, 9 — до Вас як майбутньої жінки, 10 — до чоловіків взагалі, 11 — до ролі чоловіка в сім’ї, 12 — до свого життя, 13 — до щастя, 14 — до любові, 15 — до сексу, 16 — до грошей, 17 — до роботи, 18 — до творчості. І яке було відношення Вашого батька: 1 — до себе, 2 — до дружини, 3 — до своєї сім’ї, 4 — до шлюбу взагалі, 5 — до себе як чоловіка, 6 — до чоловіків взагалі, 7 — до ролі чоловіка в сім’ї, 8 — до доньки, 9 — до Вас як майбутньої жінки, 10 — до жінок взагалі, 11 — до ролі жінки в родині, 12 — до свого життя, 13 — до щастя, 14 — до любові, 15 — до сексу, 16 — до грошей, 17 — до роботи, 18 — до творчості.
У процесі роботи з’являться нові осмислені факти і висновки. Записуємо їх у щоденник, приносимо на наступну зустріч або на групу.
3. Метод «Таблиця відносин». Аналіз та реконструкція сімейних сценаріїв і установок.
Складаємо таблицю з 5 колонок. Перша колонка «Цінності» маленька, в ній просто перераховуємо цінності зі списку (1 — до себе, 2 — до чоловіка, 3 — до сім’ї тощо). Друга колонка «Сімейна історія», в неї вписуємо свої відповіді із завдання «Сімейна історія» по кожному пункту. Третя колонка «Мої успадковані установки», тут пишемо, що є у нас, тобто, що успадковане від батьківської установки і як вона в нас відобразилася, перетворилася. Четверта колонка «Поведінка», «мої успадковані установки впливають на поведінку, що змушують робити, чого не дозволяють робити. І п’ята колонка «Казки», як ідеальна жінка з нашої казки відноситься до даного питання або веде себе в такому випадку.
У процесі роботи над цим завданням відбувається переосмислення, багато що стає зрозумілим, багато питань вирішуються. Над цим завданням я також пропоную працювати тиждень. Результати, відкриття, висновки приносимо на наступну зустріч (або на групу).
4. Метод «Таблиця цілей».
Тепер нам потрібно перевести казку в ціль. Для цього робимо нову таблицю з трьох колонок: 1 колонка — «те, що є на сьогоднішній день», 2 колонка — «цілі» (цілі+задачі+покроковий план реалізації), 3 колонка — «казки». У першу колонку виносимо з попередньої таблиці з колонки «Мої успадковані установки» той пункт, який хочемо змінити. Це те, що є на сьогоднішній день. У третю колонку виносимо відповідний пункт з колонки «казки». Це те, чого ми насправді хочемо, про що приємно мріяти, що викликає теплі почуття, «гріє душу». І саме через те, що воно гріє душу, воно не реалізується — ну повинна ж бути у людини віддушина, і тому спроби перекласти казку в ціль зазвичай викликають опір, це потрібно пам’ятати і долати опір.
При перекладі казки в ціль ми переводимо себе з пасивного стану в активний, з мрії в діяльність. Тому мета повинна бути описана не як очікування, а як завдання для себе, покроковий план реалізації списоку необхідних дій.
Тепер в лівій колонці ми бачимо, що ми маємо і в правій колонці бачимо, чого ми хочемо. У середній колонці прописуємо кроки, за допомогою яких ми збираємося досягти бажаного на базі того, що є.
IV. Трохи про третій етап навчання «Аспекти психологічної зрілості особистості»
Базова мета третього етапу — формування психологічної зрілості, робота спрямована на те, щоб, передусім, прийняти себе як унікальність і відокремленість, прийняти факт власної самотності і взяти повну відповідальність за себе і своє життя, а також навчитися розпоряджатися цією відповідальністю з радістю і отримувати насолоду від процесу життєтворчості.
Аспекти психологічної зрілості
Ті ознаки особистості, які я раніше назвала екзистенційними — це, власне, і є ознаки психологічної зрілості. В різних підходах вони називаються по-різному: риси самоактуалізованої особистості у Маслоу (Самоактуалізація), зрілість у Олпорта (Становлення особистості), душевне здоров’я у Фромма (Здорове суспільство), автентичність у Бюджентала (Мистецтво психотерапевта), екзистенціальність і персональність у Ленгле.
В моїй методиці також звучить «господар себе і свого життя» і «автор себе і свого життя», тобто той, хто у себе є, хто свідомо і з власної волі керує усіма процесами свого внутрішнього і зовнішнього життя, створює, творить себе і своє життя.
Отже, підсумовуючи вищесказане, можна побачити основні риси психологічно зрілої особистості, такі як свідомість і осмисленість, прийняття власного вільного вибору і відповідальності за цей вибір, усвідомлення кінцевості життя і безумовної цінності життя свого та іншого, прийняття своєї відокремленості і унікальності і здатність до глибоких щирих відносин з іншим, здатність любити, здатність вступати у відносини на рівні суб’єкт-суб’єкт, на рівні Я-Ти. Це ознаки Людини розумної. Дорослої. Мудрої. Здатної любити щиро. Здатної творити і створювати нове. Здатної прийняти свою відокремленість і унікальність, і тому, як наслідок, прийняти унікальність, інакшість іншого. Прийняти іншого таким, який він є. Взяти, побачити світ таким, яким він є, без ілюзій. Тобто, ознаки Людини, здатної Бути (з собою, з іншими, зі світом), Творити, Любити.
Ці якості можна розглядати за чотирма напрямками, виділити чотири аспекти:
1. Відносини з собою. Гармонізація відносин із собою, пізнання і прийняття свого внутрішнього світу, зниження внутрішніх конфліктів, розвиток довіри до себе. Цілісність на основі розширеного прийняття і сприйняття себе, і свідомості, і емоцій, і тілесних переживань. Навички саморегуляції. Здатності до творчого самовираження і самореалізації. Здатність Бути з собою і здатність бути собою.
2. Відносини з іншим. Розуміння і прийняття інших. Здатність до емпатії, співпереживання, до резонансних відносин, до емоційної близькості і відкритості з іншою людиною.
3. Відносини з життям. Вміння творити своє власне автентичне життя за своїм задумом, набуття «екзистенціального сенсу», який відчувається як «повнота життя», як «справжнє» життя, як виконання і як глибоке щастя.
4. Відносини зі світом. Відкрити Велике навколо нас і Глибину в нас, відкритість, проникність; знайти цілісності з самим Буттям і єднання з ним. Ленгле: «Тут я вільний від себе і тому вільний для себе, вільний для всього іншого. Тільки в такому Великому ми можемо жити, знайти свій дім, розвиватися» (А. Лэнгле, лекція «Дух і екзистенція»).
Ознаки людської зрілості не можуть існувати один без одного, вони взаємопов’язані і взаємозалежні: одне неможливе без іншого, а з’явиться одне — дає життя іншим, породжує інші. Вони складають єдине ціле. Тому ми поступово просуваємося за програмою, іноді повертаючись до пропрацьованих тем, тому що вони бачаться вже по-новому і відкриваються все більше. Ми піднімаємося ніби по спіралі, знаходячи все більше опори всередині себе.
Ми вчимося впорядковувати своє життя. Так як дорослішання — це структурування (порядок із хаосу) свого життя, керування їм за своїм вибором, а управління починається з прийняття відповідальності. Ми вчимося включатися в процес власного щохвилинного вибору і робити його повністю усвідомленим.
Ми досліджуємо свої ролі Дитина-Батько-Дорослий в аспекті їх ставлення до базових екзистенціальних даностей, таким як свобода-відповідальність, життя-смерть, ізоляція-злиття (причетність), смисл (сенс)-безглуздя, щоб навчитися не ототожнюватися з цими ролями, бачити їх і управляти ними усвідомлено, розуміти їх цінність і сенс для себе. Тоді, в більшості випадків, робиться власний усвідомлений вибір на користь ролі дорослого, як найбільш ефективної.
Ми досліджуємо стан самотності, вчимося приймати його без страху. І так страх поступово проходить і приходить радість свободи і можливість творчості.
Ми вчимося включатися в резонансні відносини. Знаходячи більше внутрішньої свободи, ми знаходимо відкритість і так отримуємо можливість більш глибокої емоційної близькості з іншою людиною. Так отримуємо здатність до резонансних взаємодій, до суб’єкт-суб’єктних відносин, говорячи людською мовою, стаємо здатні на справжню глибоку і щиру Любов.
Все це ми робимо практично, використовуючи вже розроблені раніше методи програми третього етапу, за необхідності адаптуючи їх під конкретну ситуацію, і також створюємо разом нові прийоми.
Метод «Дитина-Батько-Дорослий в екзистенціальному підході»
Дослідження проявів ролей Дитина-Батько-Дорослий щодо базових екзистенціальних даностей свобода-відповідальність, життя-смерть, ізоляція-злиття (причетність), смисл (сенс)-безглуздя.
У цьому методі використовується розроблена Ірвіном Яломом (Yalom, 1980) екзистенціальна концепція, в якій він постулював чотири «даності»: смерть, свобода, ізоляція і осмисленість в застосуванні до его-станів Дитина-Батько-Дорослий в моделі трансактного аналізу Еріка Берна.
Схема проста. Беремо першу пару базових екзистенціальних даностей і розглядаємо ставлення до неї кожної з ролей Дитина-Батько-Дорослий. Робимо висновки. Потім беремо другу пару, і так далі. В кінці робимо загальні висновки.
Загальна схема роботи
1. Свобода-відповідальність.
Дитина. Свобода: _______. Відповідальність: _______.
Батько. Свобода: _______. Відповідальність: _______.
Дорослий. Свобода: _______. Відповідальність: _______.
Висновки _______.
2. Життя-смерть.
Дитина. Життя: _______. Смерть: _______.
Батько. Життя: _______. Смерть: _______.
Дорослий. Життя: _______. Смерть: _______.
Висновки _______.
3. Ізоляція-злиття (причетність).
Дитина. Ізоляція: _______. Злиття: _______.
Батько. Ізоляція: _______. Злиття: _______.
Дорослий. Ізоляція: _______. Злиття: _______.
Висновки _______.
4. Смисл (сенс)-безглуздя.
Дитина. Зміст: _______. Безглуздість: _______.
Батько. Зміст: _______. Безглуздість: _______.
Дорослий. Зміст: _______. Безглуздість: _______.
Висновки _______.
Висновок
Стати автором себе і свого життя означає, насамперед, прокинутися для себе і пізнати себе справжнього і свої справжні бажання. Кожна людина від початку творець, кожна безмежно талановита, потрібно лише дістатися до тієї глибини себе, де живуть таланти. І тоді людина реалізується, це дуже красиво, це унікально, а, отже, цінне. Створювати своє життя, те життя, яке буде подобатися, тому що буде відповідати мені істинному. У таке життя захочеться бути включеним. З радістю, з захопленням, з любов’ю, щоб жити повним життям і бути найщасливішим з людей.
Чим більше людина відкривається назустріч свого внутрішнього світу, своїм переживанням, тим більше вона стає здатною співпереживати іншим, бачити внутрішній світ іншої людини, внутрішню красу людей. І тоді людина здатна на відносини красиві, відкриті, щирі. Вона знаходить близьких людей, насправді близьких, з якими можливе інтимне спілкування душі з душею. І така людина вже ніколи не буде самотньою.
І, крім того, реалізована особистість має можливість протистояти загрозі економічних криз та інших соціальних катаклізмів, що сприяє не тільки психічному здоров’ю, але і економічній стабільності.
Отже, в результаті нашої спільної роботи отримуємо:
Гармонійні відносини з собою, з іншими, з життям, зі світом. Щастя повернути себе собі, цілісність, завершеність, психологічне благополуччя і матеріальну стабільність. Отримуємо творчий злет і цікаве, яскраве, «смачне» життя, повноту життя, в якій людина присутня як автор, як Творець. Можливість творити і приносити в світ новий сенс і нову красу. Отримуємо відчуття себе живим і включеність в живе Буття.
Також за допомогою моїх методів роботи можна легко знайти внутрішні ресурси, приховані здібності, таланти людини, що допоможе в житті знайти джерело життєвої енергії і радість через хобі, або через справу, якою варто оволодіти професійно, і вона може стати справою життя і джерелом доходу. Ці методи можна використовувати не тільки для профорієнтації, але і для профілактики та допомоги при емоційному вигорянні, при депресивних станах, для виходу з кризових та суїцидальних станів, у роботі над формуванням психологічної зрілості і управлінням емоційними станами в системі взаємин. Така робота також буде дуже корисною для людей творчих професій, які хочуть примножити свої здібності і відкрити нові, або які з тих чи інших причин відчувають творчу кризу.
Список літератури
1. Баликіна В. Ю. Доповідь «Формування навичок управління власними творчими ресурсами розвитку особистості. Екзистенційний підхід». Щорічна психологічна конференція в Одесі «Актуальні проблеми сучасної екзистенціальної психології та психотерапії», 2014р. [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/doklad-tvorchestvo/
2. Баликіна В. Ю. Якісна автентичність [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/moya-terapiya-ka/
3. Баликіна В. Ю. Програма особистісного розвитку «Авторство себе і свого життя. Екзистенційний підхід» [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/programma/
4. Баликіна В. Ю. Мова відчуттів [Електронний ресурс] / В. Ю. Баликіна. – URL: http://saga.od.ua/moya-terapiya-lana/
5. Бердяєв Н. Сенс творчості (Досвід виправдання людини). М.: Вид-во Р. А. Лемана і С. В. Сахарова, 1916. [Електронний ресурс] / Микола Бердяєв. – URL: http://www.psylib.org.ua/books/berdn01/index.htm
6. Бубер М. Я і Ти. Переклад Ст. Ст. Ринкевича . З кн.: Мартін Бубер. Два образи віри. М., 1995. с. 16-92.
7. Ленгле А. Лекція «Духовність і екзистенція», м. Київ, 2013р.
8. Мамардашвілі М. К. «Психологічна топологія шляху»/ М. Пруст «У пошуках втраченого часу». С-Пб.: Вид-во РХГИ/ журнал «Нева», 1997.
9. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття (1945) / Пер. з фр. під ред. В. С. Вдовіна, С. Л. Фокіна. — СПб.: Ювента; Наука, 1999. — 603 с.
Автор перекладу Анна Конончук